Ми у Facebook
19.06.2020, 16:30

Рветься там, де тонко. Особливості поділу майна та розпорядження майном подружжя

На час карантину Мін'юст дозволив подавати заяву про розлучення онлайн. Це можуть зробити подружжя, які не мають дітей та обоє згодні на розірвання шлюбу. А от щодо сімейних пар, у яких один згоден на розірвання шлюбу, а інший – ні, дещо інша ситуація, адже загострюється питання майна.
Період карантину в Україні негативно позначився на сімейних парах – через що кількість розлучень суттєво зросла. Спільне перебування 24 години на добу призвело до того, що одні сім'ї зміцнилися, а інші зрозуміли, що разом і не судилося бути.

Зазначимо, що на час карантину в Україні Мін'юст дозволив подати заяву про розлучення онлайн. Такою опцією, щоправда, можуть скористатися лише подружжя, які не мають дітей та обоє згодні на розірвання шлюбу. Проте, щодо сімейних пар, у яких один згоден на розірвання шлюбу, а інший – ні, дещо інша ситуація, адже загострюється питання відносно майна.

Про це спілкувалися з суддею Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Ольгою Ступак. Суддя детально розповіла про майно подружжя (зокрема такі нюанси, як різниця між особиста приватна & суспільна сумісна власність, шлюбний договір, встановлення факту проживання однією сім'єю).

Майно: особиста приватна & суспільна сумісна власність

Очевидно, що до переліку особистих речей відносяться набуті до шлюбу. А от щодо майна, отриманого під час шлюбу, є низька уточнень. Тут до "особистих" належать: подарунки або успадковане майно, речі, які придбані за власний кошт, приватизоване житло чи земельна ділянка, відшкодування страхові виплати та премії. Також, особистими вважаються предмети індивідуального користування, придбані навіть за спільний кошт – у тому числі коштовності.

А от до спільної власності відноситься будь-яка річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, і є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Суддя Ольга Ступак зауважила, що під час поділу спільного сумісного майна подружжя треба враховувати не тільки набуте майно, але й боргові зобов’язання подружжя. Висновок про це міститься в постанові від 6 червня 2018 року у справі № 712/6574/16-ц щодо поділу квартири, придбаної у кредит, який на момент поділу непогашений.

Про презумпцію спільної сумісної власності

Суддя підкреслила, що для коректного визнання майна спільною власністю суд має встановити не лише факт його набуття під час шлюбу. Так, джерелом його набуття при цьому мають бути спільні кошти або праця подружжя.

Раніше судова практика виходила з того, що позивач повинен довести придбання майна, яке він хоче поділити, в період шлюбу за спільні кошти для спільного використання. Натомість, тепер з огляду на презумпцію спільної сумісної власності подружжя наводити докази на її спростування повинен той, хто заперечує.

"Позивачеві достатньо підтвердити, що спірний об’єкт набутий під час шлюбу. І тоді вже тягар доказування покладається на відповідача, який повинен доводити, що цей об’єкт не є спільною сумісною власністю подружжя", - пояснила Ольга Ступак.
Як приклад застосування такого підходу вона навела постанови Верховного Суду від 7 квітня 2020 року у справі №199/3645\17, від 27 червня 2018 року у справі №757
45050/15.

Шлюбний договір та його оспорювання

Ольга Ступак нагадала, що це питання врегульовано ст. 97 СК України та суддя підкреслила, що у випадку, коли таким договором врегульовані права, не передбачені згаданою статтею - це може стати підставою для визнання договору недійсним.

Так, у постанові Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі
№ 757/10715/17 – висловлена правова позиція, що шлюбний договір не може укладатися за дорученням, його мають укладати безпосередньо наречені, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, або чоловік і дружина.

Варто зауважити, що позовна давність до даного виду договору не застосовується, з огляду на зміст положень ст. 20 СК України.

Факт проживання однією сім'єю

Сімейний Кодекс у ст. 74 поширив правила про спільність майна набутими особами, які спільно проживали, проте не перебували у шлюбі. Така норма почала діяти з 1 січня 2004 року, адже діючий до цього Кодекс про шлюб та сім'ю не торкався цієї теми. Суддя навела приклади справ постанов Верховного суду: 522/2580/14-ц; 554/2491/17 – ц; 201/14494/15.

Найкращим варіантом пані Ступак назвала укладення мирової угоди. А договір про поділ можна укласти просто, звернувшись до нотаріуса.

Ольга СТОЛЯРЕЦЬ, юрист.


ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Нагода для підприємців з дітьми: як отримати компенсацію





На правах реклами