28.09.2020, 18:40

Андрій Жилінський: "Чому я вирішив піти у депутати"

Рівненський лікар розповів, чому вирішив піти у депутати
В Україні стартували виборчі перегони. У жовтні нам належить обрати не лише міського голову, а й депутатів міської та обласної рад. Багато в нашій країні, та й у Рівному, вірять, що ці вибори зможуть багато чого змінити в житті людей. Але для цього, своєю чергою, в політику повинні прийти нові обличчя – небайдужі активісти з чіткою та усвідомленою громадянською позицією. Ми поспілкувались з одним з них, відомим рівненським хірургом – Андрієм Петровичем ЖИЛІНСЬКИМ. Багаторічний досвід роботи в медицині, довіра громади Рівного та бажання реально допомогти рідному місту та людям, які цього потребують, є головною рушійною силою для такого хірурга.

Чому я вирішив піти у депутати? Ні, не для того, щоб просто бути депутатом, я хочу бути корисним для свого міста. Переді мною ніколи не стояла ціль стати депутатом. Я взагалі ніколи не планував ставати депутатом, у мене була одна мета – реалізувати свої ідеї як громадянина, щоб місто Рівне стало хоч трохи більш комфортним і зручним для життя.



Ми не повинні шукати місця для кращого життя – варто свій двір, вулицю, своє місто самим поліпшувати. А не стояти осторонь і чекати, коли хтось за нас це зробить. Потрібно самим кожен день нашого життя робити кращим. Статус депутата для мене – це можливість вирішувати проблеми людей і впливати на ситуацію, а не стояти осторонь.

Для чого це мені? Багато хто вважає, що від нас, звичайних громадян, нічого не залежить. Не можу з цим погодитися! У своєму житті я завжди виходив з реальності, ставив перед собою конкретні цілі та досягав їх.

Не буду говорити банальних слів про те, що відчуваю в собі сили, досвід і непереборне бажання допомагати людям. Перш ніж зважитися на цей крок, я дуже довго думав. Я ставив собі одне і те саме запитання – навіщо це мені? Навіщо мені вплутуватися в цю боротьбу з несправедливістю й цинізмом, яка забирає стільки сил і дуже часто закінчується перемогою тих, хто не соромлячись масово скуповує з року в рік голоси виборців?



Так чому ж я прийняв таке рішення? Відповідь проста: тому що бачу майбутнє міста Рівне іншим. Я не був депутатом. Але мені доводиться спілкуватися з чиновниками міської ради, з громадськістю міста і з простими громадянами. Всі розчарування від діяльності влади виникають лише тому, що багато хто йде у владу заради тієї ж влади й супутніх “радощів життя”.

Сьогодні багато що змінилося в Україні, змінюються і люди, вони більше не хочуть, щоб всі питання в місті вирішували за них одноголосним “за”. Я, напевно, один з таких. Я простий рівнянин з активною життєвою позицією. Мені не потрібно захищати інтереси свого бізнесу – у мене його немає, я за освітою лікар-хірург, а працюю в рівненській центральній міській лікарні. Працюючи лікарем, обіймаючи посаду завідувача ургентної хірургії, мені доводиться спілкуватися з волонтерами, з громадою міста та з депутатами міської ради, тож я знаю про нагальні проблеми міста “з перших вуст”.

Я можу спробувати бути депутатом відповідно до своїх уявлень про те, як це повинно бути, як я це уявляю. Краще спробувати й пошкодувати, ніж шкодувати, що не спробував. Вважаю, що для депутата важливо, щоб він був ближче до людей, ходив тими самими вулицями та хотів допомогти містянам, причому не на словах, а на ділі.



Я знаю – у нас не заведено вважати, що політика не для простих та порядних людей, але, як сказав Платон, "ті, хто досить розумні, щоб не лізти в політику, будуть покарані тим, що ними правлять люди, які дурніші за них самих". Я зважив все і подумав: можливо, вистачить вже нам бути покараними. Я, як лікар, як хірург, відчуваю глибоку відповідальність за всіх, кого знаю та з ким живу "під одним дахом" нашого міста. Якщо не я, якщо не ми, то хто? Я йду в депутати і хочу бути корисним для свого міста!
Щасливе Рівне