Ми у Facebook
19.10.2020, 11:24

Лікарка за спеціальністю та покликом душі - Любов Філик

“Медицина й освіта – це два основних чинники, що приведуть нас у майбутнє”. Важко не погодитись з цим висловом, який озвучив відомий кардіохірург Борис Тодуров на всеукраїнському з’їзді політичної партії “За майбутнє”.
Саме проблематику медичної галузі та шляхи її розв’язання якнайкраще бачать сьогодні лікарі у регіонах.

Любов Степанівна ФІЛИК є лікарем за спеціальністю та покликом душі. На даний час працює у Рівненській обласній дитячій лікарні на посаді заступниці головного лікаря з медичної частини. Лікар вищої кваліфікаційної категорії за спеціальностями “Дитяча анестезіологія” та “Організація і управління охороною здоров’я”. Здобула дві вищі освіти. Закінчила Тернопільську державну медичну академію ім. І.Я. Горбачевського за спеціальністю “Лікувальна справа”, а також Рівненський Національний університет водного господарства та природокористування, де здобула фах менеджера організацій та адміністрування. Заміжня. Виховує трьох дітей.

– Я вважаю, що в кожній сфері повинні працювати професіонали. Часто складається враження, що між тими, хто приймає закони, і хто їх повинен виконувати – глибока прірва. У сфері медицини нерідко так само. Аби це подолати, необхідно на місцевому рівні надати ширші можливості практикуючим медикам, керівникам лікувальних закладів, громадськості, благодійним організаціям, юристам, дозволивши їм долучатися до створення стратегії розвитку медичної галузі регіону. Саме ці люди надалі й будуть зобов’язані діяти відповідно до напрацьованої ними ж стратегії, а відтак і нести перед громадою відповідальність за розвиток медицини у своєму регіоні.

Яскравий приклад – нещодавній візит на Рівненщину міністра охорони здоров’я Максима Степанова. Тема, якої торкнувся очільник МОЗ, стосувалась і розв’язання проблеми з постачання препаратів для лікування онкохворих дітей, перерозподіл яких не відбувся вчасно. Пан Степанов зазначив, що вже у жовтні – листопаді розпочинається постачання лікарських засобів за проведеними тендерами та укладеними договорами за кошти 2020 року.

На мою думку, в майбутньому, було б раціональніше для МОЗ України виділяти зазначені кошти й скеровувати їх на місця в регіони для проведення закупівель медикаментів на прозорих конкурсах. Об’єктивно в кожній області закупівлі можна провести швидше, оскільки вони є значно меншими в порівнянні із загальноукраїнськими. Відтак, проблеми можна було б уникнути. Окрім того, саме на місцях медики володіють реальною інформацією щодо потреби та обсягів використання таких ліків пацієнтами.

Переконана, що центр має визначати стратегію розвитку країни, а місцева влада – вирішувати нагальні потреби людей і територій та реагувати на суспільні виклики. Громади потребують реального розширення повноважень та фінансової та бюджетної децентралізації. І це, як на долоні, можна побачити саме в медичній галузі. Аби подібні реформи були ефективними, саме владі на місцях необхідно надати можливість на проведення гнучкої податкової політики щодо податків та зборів.






На правах реклами