Вибір рівнян: як місту не повернутися в «лихі» 90-ті

Адже сусідня Польща була економічно приблизно на тому ж рівні як і ми в 1991. Проте з того часу вони пішли вперед, а ми далі топчемося на місці стільки часу.

Око вже звикло бачити пістряві червоно-жовті-синьо-зелені ядучі вивіски магазинів, металеві гаражі-черепашки, старезні тролейбуси, торгові ринкові павільйони та інше. Це все в купі віддалено, але все ж нагадує про те, що в Рівному все ще 1994 культурний рік. На календарі 2020, а вигляд міста десь «завис» в історичному минулому…



Після розпаду СРСР і “параду суверенітетів” діюча влада була настільки розгублена тим, що тепер треба було самостійно приймати рішення, а не чекати телеграм з Москви, що втратила свої організаційні спроможності. До того часу завжди змагалися дві організовані системи: державний апарат і бандити, і ті й другі завжди були організовані. Як тільки державна влада дала слабину, місце одразу зайняли бандити. Це закон. На перше місце завжди виходить більш організована сила, нею завжди має бути організація державної влади. Але ми в державі отримали владу бандитів, бо влада втратила політичний контроль над територіями. В Криму заправляли бандити і російські агенти. З часом на ноги стали бандити Донбасу, які задушили волелюбний шахтарський дух, що колись був потужною силою незалежницьких позицій та вимог, Донбас не завжди був маргінальним, навпаки. Потроху виріс бандитський клан в Закарпатті, Одесі. Настав і час бурштинщиків, які отримали не знані до того кошти і просто «дуріючи» від ресурсів малювали в голові картинки фільму «Бригада» і перетворювали життя міста на блокбастер.

Рівне на політичному роздоріжжі

Бандити, для того щоб організація державної влади більше не стояла на шляху криміналу, самі заходять у владу. Бандити поміняли спортивну форму на дорогі костюми, позводили набиті наколки, познімали кастети й ланцюги — тепер все це стало непотрібним. Для цього тепер є політична влада. За допомогою влади тепер можна відібрати майно, відкрити кримінальну справу й посадити в тюрму, довести до самогубства, підштовхнути до еміграції, “поставити на лічильник”, змусити служити й платити відкат, знищити ім'я та репутацію. Але можна й здобути освіту, кар'єру, можливості, головне - “вступити в клуб”.

Багато талановитих українців «продали душу» бандитам за право харчуватися з їхнього столу. Порядні чесні хлопці й дівчата, щоб якось пробитися в житті погоджувалися на сумнівні історії, залишаючись ніби добрими людьми. Бандити — недурні люди, вони добре знають, що загалом люди по своїй природі є добрі і їм важко обирати зло добровільно. Для того, щоб тримати всіх на контролі бандити в'яжуть до себе людей кров'ю і грошима — співучасть у насильницьких злочинах, негідних сексуальних історіях, розкраданнях і шахрайстві — запобіжник, який триматиме добрих людей добровільно на службі у бандитів. Так і ведеться в Україні…

Сьогоднішня влада, яку демократично обрали на виборах, наприклад, запроваджує такі карантинні заходи, які ніяк не зменшують ризики, але збільшують бідність, безробіття й незадоволення. COVID-19 не лікують ні гудроном, ні асфальтом, ні бетоном. Очевидно, що для влади головне — “спожити бюджет”. Не виходить на коронавірусі — споживаємо на дорогах, наче ж ніхто не проти рівних доріг. На перший погляд, можна було б подумати, що це просто влада дилетантів, які ні в чому не розбираються, благо це пояснення дуже органічно їм підходить. Але, на жаль, скоріш всього, це цілеспрямована політика по розвалу держави, це політична “керована втрата контролю” над територіями, це постійні провокації до протистояння між столицею та регіонами, це ненормальне зміцнення локальних політичних угрупувань, це розв'язування чвар та сварок, конфесійної та етнічної ворожнечі, це нівелювання цілих інституцій та суспільних груп, приниження армії, це атомізація суспільства, це тотальна недовіра та ворожнеча між українцями, це підвищення тривожності й погіршення здоров'я, це несправедливість і бідність.

Спонсор програми — Владімір Путін. Наші українські бандити не усвідомлюють, що в них теж є господар, який вдало й дуже тонко змушує їх через жадібність добровільно втілювати його план. План простий: Путін хоче знищити Україну, простий спосіб знищити Україну — знищити її зсередини. Простий спосіб знищити Україну зсередини — пограбувати її й ослабити, посіяти страх і зламати волю. Обікрасти Україну й зламати волю можна руками бандитів, треба їх заохотити, створити умови. Бандитам, щоб організувати велику крадіжку потрібно залучити в систему багато рядових грабіжників, які будуть слухняно, а головне — добровільно грабувати.

Отже, приходить час, і добрим людям, що на службі у бандитів, кажуть, що прийшов час їм балотуватися, робити кар'єру, ставати нарешті кимось, реалізовувати власні мрії — але на тих самих умовах, на службі тих, кого не видно. Хоч насправді, дійсно не видно Путіна. Дуже часто вибори нагадують змагання кількох різних добрих людей-кандидатів, які просто належать кільком різним “пісочницям” бандитів. Наче і видимий вибір є, але вкінці майже завжди перемагають бандити. Поки що було так. Але часом трапляються й непередбачувані речі.

Як, наприклад, це сталося в Рівному. Всупереч очікуванням і прогнозам, рейтингам і соцдослідженням, дуже неочікувано, хоч і не випадково, у фінал виборів вийшов порядний кандидат, який став виключенням з правил. Але хто ж хоче бачити «за кермом» міста хорошого хлопця? А ніхто! Ніхто, крім пересічних рівнян, які втомилися жити в 90-их і прагнуть створити нарешті європейське майбутнє рідного міста. А коли цей шанс прямо у руках громади, то це точно не сподобається тим, хто вклав мільярди коштів у агітацію, спланував вже, де, як і кому буде віддавати після 22 листопада. Але не так то було.

Пасьянс розклався інакше і замість кандидатів з «підгулявшою» репутацією опонентом став той, на кого нічого не накопаєш, бо немає чого. За Олександром Третяком при всьому бажанні не знайдеш якихось кримінальних справ чи корупційних схем, за ним не стоїть забудовники чи інші клани і саме він здатен сформувати навколо себе команду, яку буде супроводжувати впродовж п’яти років як ефективний антикризовий менеджер.

Чому правда в Рівному має перемогти і що для цього треба зробити

Олександр Третяк як людина нової генерації політиків зможе збалансувати інтереси забудовників і направити їх роботу в законне русло. Точно не в його інтересах лобіювати інтереси, ні як певних політичних груп чи релігійних організацій. Третяк може нарешті налагодити у Рівному чесні та відкриті «правила гри», де податки мають платитися, мають бути належні проекти та інші документи, дозволи, допуски, норми та інше, будівельники мають отримувати легальну зарплату, все має бути законно та з врахуванням думки рівнян. Це шанс для міста вибрати реального мера, а не «братію», яка стоїть за кулісами і буде реально керувати містом.

Або ми навчимося мислити масштабно на роки, або збираємося законсервуватися і варитися у своєму соці. Хіба Рівне зараз не відстає від багатьох інших міст у перетвореннях і розвитку? В нас все гаразд? Це наслідок чийого вибору? Реальний вибір досі залишається за рівнянами. Шанс на розвиток для Рівного треба не прогавити, а цей шанс — це Олександр Третяк від “Європейської солідарності”. І нехай дев'яності залишаться в «лихих» дев'яностих.