Чому рівняни їдуть на заробітки і які бачать перспективи життя в Україні? Частина 1

Ми поспілкувалися із трьома заробітчанами з Рівненщини, які розповіли про переваги та недоліки роботи за кордоном. Чому вони вирішили поїхати в іншу країну, скільки заробили й чи планують повертатися?

Наш сьогоднішній герой - Павло.

Йому 18 років, він студент, їздив на заробітки в Норвегію. Закінчив аграрний коледж, отримав диплом “техніка-програміста”, а зараз навчається в Рівненському державному гуманітарному університеті за спеціальністю “Комп'ютерні науки”. Мав змогу попрацювати в Україні за спеціальністю, але відчув, що його знань для цього замало.



Чому з’явилася необхідність їхати за кордон?

- Я вирішив поїхати за кордон у зв’язку зі скрутним фінансовим становищем сім'ї, а Україна не та країна, де можна заробити гроші на необхідні речі для комфортного життя.

Де ти працював? Що можеш сказати про ставлення роботодавців до заробітчан?

- Працював у Норвегії, в Осло, на будівництві. Я задоволений фінансовою частиною. Ставлення було як до людини, тобто ставилися з розумінням і всіляко допомагали. Вдалось заробити чималу суму, однозначно більше ніж якби працював в Україні. За місяць отримав 4-5 середніх заробітніх плат в Україні.

Які плани на майбутнє? Які шанси того, що колись не доведеться їхати з України за гідною зарплатою?

- У моїх планах поїхати жити за кордон, адже я не бачу ніякого майбутнього у цій державі. Шансів на краще майбутнє в Україні абсолютно ніяких, бо хто б не був президентом, він буде красти... Що потрібно? Не говорити, а робити (я про нашу владу). Знищувати коріння корупції, прислуховуватись до людей, і найголовніше – не красти! Тоді все буде добре.