Напередодні виходу прем'єри фільму на телеканалі "1+1" Оксана Ботурчук дала ексклюзивне інтерв'ю журналістам сайту "ОГО" й погодилася відповісти на запитання Вікторії Трофімової.

Оксано дуже дякуємо вам, що знайшли час поділитися із нами своєю історією...Адже зараз проходять Паралімпійські ігри 2020 і ми щиро вболіваємо за нашу команду.

Сталася аварія, яка розділила ваше життя на «до» і «після», як всупереч обставинам, ви знайщли сили, щоб боротися та працювати над собою?

Мені було 13. Я була ще зовсім мала і не бачила такої трагедії. Пропускала школу, багато спала. Не можна було ні читати, ні писати довгий час. Але коли лікарі все-таки дозволили трішки займатися, мама сказала: "Все, повертаємось до нормального життя!". І я максимально повернулась!


Хто першим повірив у ваш успіх та підтримав вас?

Підтримали батьки, моя сестра, рідні, коханий Сергій. Вчителі й однокласники, тренер і команда. В мене повірили — усі! І я це відчувала!

Яка була ваша реакція на ідею зняти фільм, чи одразу погодилися?

Ні, не одразу погодилась. І не відразу повірила. Зняти художній фільм, та ще й про мене. Це здавалось неможливим, але режисер Сергій Чеботаренко довів мені протилежне. За що йому та всій знімальній групі й актором красно дякую!

Ви бачили себе у ролі головної героїні?

Іноді бачила себе, іноді порівнювала і розуміла, що я б так не вчинила, але це кіно, і був сценарій, який звісно відрізняється від мого життя. Додам, що зі своєю роллю Наталія Бабенко впоралась дуже добре!


Оксано, скажіть, а в той час тренер Віталій Сорочан мав команду паралімпійців, чи він працював лише з вами?

Коли я прийшла до Віталія Сорочана, у нього буди здорові спортсмени. А через декілька років, йому запропонували взяти команду, вже титулованих паралімпійців. Адже їх тренер поїхала жити за кордон. Саме там Роман Дзюба помітив мою проблему, розповів мені про паралімпійський рух і так я потрапила до команди. А взагалі у Пекін на Паралімпійські ігри поїхало 5 спортсменів мого тренера. Троє повернулись з медалями.

Що для вас успіх?

Мені складно сказати чи успішна я, чи ні. Щаслива — так, 100%. Для мене щастя — це родина, діти, чоловік та рідні. Їх здоров’я та затишок. Улюблена робота, від якої я отримую задоволення. Друзі й саме життя, адже воно таке швидкоплинне, і кожен день треба проживати, відчувати й насолоджуватись. Адже ніколи не знаєш, коли буде останній!


Спираючись на ваш досвід, щоб ви побажали жінкам України?

Жінкам України раджу бути щасливими, кожній по-своєму, любити себе, приймати допомогу, кохати, берегти себе. Бо ми у себе єдині!


І ще декілька слів про Олімпіаду 2020?

Паралімпійський рух — це взагалі щось неймовірне. Завдяки нашому президенту Валерію Сушкевичу здійснюються такі мрії, як була в мене. Люди з інвалідністю можуть реалізуватися і це є дуже цінно. Нас, українських паралімпійців, поважають у світі. Паралімпійські Ігри в Токіо вже розпочалися, спортсмени стараються з усіх сил. Вболівайте за них. Нам це дуже потрібно. Дуже незвичайні умови. Немає глядачів, рух обмежено селище — арена — селище. Дуже спекотно, останні дні +40-+42. Ваша підтримка — Наша перемога!

28 серпня рівняни відсвяткували День міста, що побажаєте?

Вітаю вас, рівняни з Днем міста! Бережіть свій край та Батьківщину! Бажаю батькам завжди підтримувати своїх діточок, вчителям учнів, тренерам спортсменів. А також ніколи не забувати, що за перемогою завжди стоїть команда. З тих хто вірив, вів, вчив. Бережіть себе і кожного. Вірте до поки є Пульс — неможливого немає! Ми самі куємо наше щастя!


Нагадаємо, прем'єру фільму "Пульс" покажуть сьогодні на телеканалі 1+1. Тож не пропустіть історію української жінки паралімпійської чемпіонки, яка є прообразом героїні "Пульс" о 20:10.