12.09.2021, 18:40
Відомий поет поділився новим і яскравим твором
Василь Зима - знаний серед українців не тільки своєю роботою на телебаченні, але й власними поетичним і прозовими творами.
Нещодавно Василь Зима розмістив на своїй фейсбучній сторінці свій новий вірш.
(с) Василь ЗИМА
Дні йдуть за днями,
Роки за роками,
Що буде з нами,
І хто буде з нами?
Ми залишаємось майже самими,
Разом із ними, чи не разом із ними,
Хто заговорить, коли буде сумно?
Скаже хоч слово, нехай не розумне?
Хто нам подивитися в очі відверто,
Хто окрім смерті, хто, окрім смерті?
Вистигне кава у кухлику чорна,
Світ замалює усі кольори,
Каркне хіба на балконі ворона,
Друг твій, єдиний посланець згори...
Хто буде з нами,
І зважить на грами,
Біль твій і сум безтілесний, як дим?
Всі ми ідемо поміж ворогами,
Шляхом як світ цей - старим-престарим...
Все набридає і все має межі,
Хочеться вирватись, криком кричиш,
Б'єшся об мури відвічної вежі,
Дихаєш, ходиш, кохаєш, мовчиш...
Хто буде з нами, коли вже несила?
Хто? Тільки зорі і сонце, як Бог,
Мила моя ти, заплакана мила,
Все намагалась ділити на двох...
Що буде з нами,
На обрії храми,
В світлі вечірньому довгі шляхи,
Вітер, як біс і в небачені брами,
Нас не пускають колишні гріхи...
Світу не видно - пустелі і люди,
Люди усюди, усюди, хіба,
Є десь те місце, де болю не буде,
Де не дістане печаль і журба..
Мила, ти знала,
На те ти і дАна,
Знати усе, і не знати утім,
Як же болить незагоєна рана,
В тілі моїм і у серці моїм...
Люди рятуються,
Люди рятують,
Люди лікуються часом і сном,
Нас не забудуть,
Нас точно забудуть,
Як забувають усе загалом...
Що ж тоді варте,
Чого тоді варті,
Наші страждання, любов ця дурна,
Може колись нас поставлять на варті,
Щоб попри нас не пройшов сатана....
Може нам вічність залишить на згадку,
Мамині очі, любов на піску,
Може а поки - не маємо й гадки,
Возимо дні, як дітей у візку....
Граємось, граємо, долями, плями
Чорні, червоні, зелені, на всіх,
Вистачить в неба відра з кольорами,
Вистачить горя і плотських утіх...
Дні за роками,
За місяцем інший,
Буде не гірше, а може і гірше,
Буде усякого в долі людини,
Кожної миті, години і днини...
Можеш - цілуй, і не бійся, а бийся,
Рви собі груди, бо більше не буде,
Більше не буде нічого.... в ці миті,
Можемо жити, мусимо жити...
Василь Зима - відомий письменник та телеведучий, автор 5 книг. Лауреат премії імені Олеся Гончара, лауреат премії «Гранослов». Василь Зима також отримав літературну премію імені Миколи Гоголя за свій містичний роман “Сільська любов та інші жахіття”.
Фото зі сторінки Василя Зими у Фейсбук.
(с) Василь ЗИМА
Дні йдуть за днями,
Роки за роками,
Що буде з нами,
І хто буде з нами?
Ми залишаємось майже самими,
Разом із ними, чи не разом із ними,
Хто заговорить, коли буде сумно?
Скаже хоч слово, нехай не розумне?
Хто нам подивитися в очі відверто,
Хто окрім смерті, хто, окрім смерті?
Вистигне кава у кухлику чорна,
Світ замалює усі кольори,
Каркне хіба на балконі ворона,
Друг твій, єдиний посланець згори...
Хто буде з нами,
І зважить на грами,
Біль твій і сум безтілесний, як дим?
Всі ми ідемо поміж ворогами,
Шляхом як світ цей - старим-престарим...
Все набридає і все має межі,
Хочеться вирватись, криком кричиш,
Б'єшся об мури відвічної вежі,
Дихаєш, ходиш, кохаєш, мовчиш...
Хто буде з нами, коли вже несила?
Хто? Тільки зорі і сонце, як Бог,
Мила моя ти, заплакана мила,
Все намагалась ділити на двох...
Що буде з нами,
На обрії храми,
В світлі вечірньому довгі шляхи,
Вітер, як біс і в небачені брами,
Нас не пускають колишні гріхи...
Світу не видно - пустелі і люди,
Люди усюди, усюди, хіба,
Є десь те місце, де болю не буде,
Де не дістане печаль і журба..
Мила, ти знала,
На те ти і дАна,
Знати усе, і не знати утім,
Як же болить незагоєна рана,
В тілі моїм і у серці моїм...
Люди рятуються,
Люди рятують,
Люди лікуються часом і сном,
Нас не забудуть,
Нас точно забудуть,
Як забувають усе загалом...
Що ж тоді варте,
Чого тоді варті,
Наші страждання, любов ця дурна,
Може колись нас поставлять на варті,
Щоб попри нас не пройшов сатана....
Може нам вічність залишить на згадку,
Мамині очі, любов на піску,
Може а поки - не маємо й гадки,
Возимо дні, як дітей у візку....
Граємось, граємо, долями, плями
Чорні, червоні, зелені, на всіх,
Вистачить в неба відра з кольорами,
Вистачить горя і плотських утіх...
Дні за роками,
За місяцем інший,
Буде не гірше, а може і гірше,
Буде усякого в долі людини,
Кожної миті, години і днини...
Можеш - цілуй, і не бійся, а бийся,
Рви собі груди, бо більше не буде,
Більше не буде нічого.... в ці миті,
Можемо жити, мусимо жити...
Василь Зима - відомий письменник та телеведучий, автор 5 книг. Лауреат премії імені Олеся Гончара, лауреат премії «Гранослов». Василь Зима також отримав літературну премію імені Миколи Гоголя за свій містичний роман “Сільська любов та інші жахіття”.
Категорія: Новини > Споживач
Автор: Микола ВОРХОЛА Переглядів: 3149Інші статті рубрики:
Встигніть до 1 грудня: як подати документи на житлову субсидію у 2024 році
Для отримання житлової субсидії з 1 жовтня заяву і документи на її призначення потрібно подати до 1 грудня.
переглядів: 110
6 500 грн на кожну дитину: як отримати грошову допомогу в межах програми "Тепла зима"
В межах впровадження комплексного пакету «Зимової підтримки» для українських родин Міністерство соціальної політики запроваджує нову виплату “Тепла зима”.
переглядів: 150
Як урізноманітнити пісне меню: рецепти сніданків, які вам сподобаються
Піст — це чудовий привід оновити своє меню і спробувати нові страви, які не містять продуктів тваринного походження. Навіть у рамках обмежень можна створити поживний і смачний сніданок, який зарядить енергією на весь день.
переглядів: 168
Важливі рішення та саморозвиток: астропрогноз на 28 листопада
Дізнайтеся, що вам підготували зорі на завтра.
переглядів: 250
Дешево та швидко: рецепт смачного гарбузового пирога
Пиріг сподобається навіть тим, хто не любить гарбузу.
переглядів: 265