ГО "ЛІТЕКО" - дієва молодь, яка змінює Рівне

- Людмило, розпочнімо з літери «О» – Освіта. За фахом Ви педагогиня, учителька. Однак чому все-таки вирішили йти цією нелегкою стежкою? У яких умовах працюють сучасні викладачі?

- Ще навчаючись у школі, я мріяла одразу про три професії. Мені завжди хотілося щось продавати, когось навчати (не лише своїх ляльок, а й справжніх учнів) та виступати на сцені. Забігаючи наперед, скажу – усі три мрії здійснилися. Спершу я закінчила навчально-курсовий комбінат і отримала фах продавця продовольчих та непродовольчих товарів. Це був цікавий та незвичайний досвід, однак мені, як завжди, хотілося чогось більшого, тож я вступила до Рівненського МЕГУ імені Степана Дем'янчука, який закінчила з відмінними результатами. Студентське життя, як відомо, буде крутим і насиченим, лише якщо ти сам активний та ініціативний. Принаймні, у мене так і було. Я стала учасницею народного аматорського театру «Бриз», який спочатку був лише театральною студією, та згодом через кілька насичених років, сповнених вистав і зйомок у кіно, «Бриз» захистив звання народного. Завершивши ЗВО, я отримала дипломи учителя та зі спеціальності «Акторська майстерність». Далі – робота викладачем в університеті, вчителювання у Рівненській ЗОШ №8. Це був неоціненний досвід. Бути справжнім педагогом складно, проте варто завжди залишатися Людиною і вчити цьому дітей, мати внутрішній стрижень та не зраджувати своїм переконанням.



- Наступна літера «К» – Культура. Чи є культурний розвиток необхідним для дітей та молоді та як педагог може розкрити світ мистецтва, науки, історії та моралі учневі?

- Очевидно, без культури людина не здатна стати особистістю. На жаль, її значення сьогодні чомусь применшується або ж узагалі знецінюється. Педагог – це людина, котра здатна долучити будь-кого до культурної діяльності, саморозвитку та розкриття власного творчого потенціалу. Наша організація – це креативна платформа для культурно-мистецького розвитку дітей та молоді, кожен проєкт якої так чи інакше дотичний до культури та безпосередньо пов'язаний з нею.



- Історія, адже літера «І» – наступна. За кілька днів ГО ЛІТЕКО святкуватиме невеликий ювілей. Розкажіть, хто, коли і за яких обставин заснував організацію.

- Три роки тому, коли я працювала у Рівненській ЗОШ №8, активні та амбіційні учасники літературно-театральної студії «ЛІТУС» за сприяння директорки школи Назарук Ніни В’ячеславівни висловлювали думки щодо відкриття громадської організації, адже це, безумовно, давало більше можливостей для реалізації усіх творчих ідей. Знайшла однодумців, які також захоплювалися літературою, театром та мас-медіа, тож таким чином п’ятеро креативних педагогів (які доречі працюють зараз у різних ЗВО Рівного) почали працювати з молоддю. Назарук Ніна В’ячеславівна завжди підтримує нас у всіх творчих починаннях, до проєктної діяльності доєднується й Інститут права НУВГП, а також спілка активних громадських діячів. Три роки… Ніби й багато, але водночас і мало. Стільки всього зроблено, проте скільки ще потрібно зробити. Тому ми не зупиняємося, а рухаємося далі. Маленький ювілей – це лише початок!

- Наступна літера «Т» охоплює два слова – Театр та Туризм. Розкажіть, як пов’язана робота Вашої громадської організації з цими галузями культури?

- Усе почалося з театру, шкільних нестандартних вистав, що включали у себе елементи вокалу, хореографії, кінематографу. Згодом після заснування громадської організації наша діяльність розширилась, тож ми почали влаштовувати театралізовані екскурсії Рівненською областю. Це справді зробило нас відомими, адже тоді ми були першими, хто костюмовано, у вигляді театральних сценок та ще й іноземними мовами познайомив школярів та туристів з історичними постатями Рівненщини, містичними легендами та цікавинками нашого краю. Учні, студенти, навіть викладачі із неприхованим захопленням слухали пісню загубленої душі у Тунелі кохання, співчували замурованим закоханим у замку князя Чарторийського, радо вітали родину князів Несвицьких, слухали авторські твори Уласа Самчука у парку і навіть обіймали могутній чотирьохсотрічний дуб у центрі міста. До речі, повертаючись до літери «К», варто згадати слово «кіно», адже ми відзняли три короткометражні фільми, і всі вони порушували важливі проблеми сьогодення. «Мости життя» – наша перша короткометражка з елементами психології, поґуґліть, раджу подивитися.



- Літера «Е» – Екологія. На Вашу думку, наскільки важливо інформувати сучасну молодь про наявні екологічні проблеми та залучати до їх вирішення?

- Мабуть, це єдиний напрям роботи, який нам поки що не вдалося охопити сповна. Безумовно, наша Земля потребує турботи, догляду і піклування. Не говоритиму багато наперед, бо люблю не слово, а діло. Скажу лишень, що наразі ми готуємо щось справді сильне, аби привернути увагу людства до проблем екології, та нагадати усім, що у нас немає планети «Б».

- Літера «Л» – Література. Чи важливо сьогодні популяризувати цей напрям серед молоді, або ж, можливо, ця складова культури є застарілою?

- Відверто кажучи, література стала фундаментом, на якому було створено ЛІТЕКО, а три роки тому – й театральну учнівську студію «ЛІТУС», де ми з школярами писали вірші та оповідання, навчалися аналізувати твори та обирали близьку серцю поезію для постановки на сцені. Уже третій рік поспіль ми проводимо власний Всеукраїнський літературний конкурс «Фантастичне Рівне: історії та оповіді 2021», який є брендом Рівненщини, адже популяризує наш край та його історію. Усі твори учасників присвячені місту Рівному чи цікавим місцям області. Повірте, це круто – читати твори дітей зі Львова, Харкова, Одеси чи Чернівців, які пишуть пригодницькі повісті, літературні етюди, захоплюючі казки, історичні оповідання, події яких відбуваються безпосередньо на вулицях нашого міста чи на околицях регіону. Збірка творів, щоправда, виходить електронно, але ми мріємо, що настане час, коли знайдеться небайдужа людина, котра допоможе нам надрукувати справжню книгу історій про Рівне.

- Ось і склалися літери у слово «ЛІТЕКО». Мама, дружина, менторка, методистка, громадська діячка – як Вам вдається усе встигати та поєднувати стільки напрямів роботи?

- Якщо ти по-справжньому любиш свою роботу, то все не так і складно. Ставте цілі і рухайтеся вперед, а родина, однодумці і друзі завжди підтримають і допоможуть. Головне – вірте у себе, пробуйте та дійте! Не словами, а ділом.