Унікальна вчителька: пише душевні вірші та захоплюється футболом

Пані Марино, розкажіть про себе.
- Я народилася в місті Новоград-Волинському, на Батьківщині Лесі Українки. Ще в школі полюбила писати, у якийсь момент зрозуміла, що це надзвичайно цікаво для мене. Не можу сказати, що я чимось відрізнялася від своїх однолітків: була спокійною та тихою дівчинкою. Згодом почався найцікавіший етап мого життя – навчання в університеті. Саме тоді я відчула себе особистістю, яка уже знала, чого хоче досягти у майбутньому. У цей період відбуваються нові доленосні знайомства з цікавими людьми, що безпосередньо так чи інакше впливають на наше подальше життя, формуються нові риси характеру. До того ж, коли, як не у студентські роки, долучаєшся до різних мистецьких проєктів? Зараз я вчитель, працюю у сфері освіти, маю безліч перспектив, бажань та планів. Люблю подорожувати – це моя пристрасть.



Які хобі та уподобання має вчителька англійської мови?
- Не кожна вчителька захоплюється футболом, а я його обожнюю. Вболіваю за Manchester United, для мене вони найкращі. Також люблю фотографувати. Мені приносить неймовірне задоволення гортати друковані фото, згадуючи той чи інший день у всіх його барвах, одразу стільки прекрасних спогадів та позитивних емоцій. Захоплююся архітектурою, люблю ходити містом, вивчаючи вигадливі будівлі. Нещодавно відкрила для себе малювання картин за номерами, маю вже аж 3 готові.

Хто вас познайомив зі світом літератури? Який твір найбільше захопив у студентські роки?
- Зацікавили викладачі з кафедри мови та літератури, зокрема Лілія Миколаївна Овдійчук – викладач української літератури, дуже цікава та неординарна особистість. Пригадую, Таміла Леонідівна Груба дала нам, студентам, завдання: написати слово до кожної букви алфавіту, а потім з цими словами скласти зв’язну розповідь. Це здавалося нереальним, але зрештою мені вдалося.

Наскільки сильно ви мистецька людина?
- Напевно 90% відсотків мого характеру і душі – то мистецтво, без нього я – не я.

Коли почали писати власні твори? Яким був ваш перший твір?
- Почала писати ще будучи студенткою першого курсу університету. Першим був твір «Закохана осінь». Пригадую, як йшла додому після пар парком. Осіння природа навіяла меланхолійний настрій, тож таким чином і з’явилося перше речення: «Стояла тиха закохана осінь…»

Ваш перший друкований твір, про що він?
- Мій перший твір «Ти моя», присвячений моєму чоловікові, було надруковано у збірці видавництва «Bride books» «Теплі історії. Він і вона». То була розповідь про наше кохання. Згодом я видала власну книгу зі своїми творами.



Аналізуючи вашу сторінку у соцмережі, мимоволі виникає думка, що ви невідривно пов’язані зі Львовом. Чи справді це так?
- Усі твори, які я написала, безпосередньо пов’язані зі Львовом. Моя душа живе у цьому фантастичному місті Лева, воно дає мені спокій та натхнення. Обожнюю аромат кави та шоколаду у ідеальному симбіозі з літературою.

Ви учасниця Книжкового форуму у Львові?
- Так, я активна відвідувачка форуму. Вперше приїхала туди у 2007 році, а два роки тому стала учасницею зі збіркою «Теплих історій». Для мене Львівський Книжковий форум – це автографсесія з відомими братами Капрановими, з якими ми вже добре знайомі і часто зустрічаємося, це стоси книг, які я привожу з собою, кава та шоколад, без яких зі Львова не повертаюся ніколи.

Чи проводите навчальні майстер-класи?
- Поки що такого досвіду не маю, але натомість планую видати другу книгу, презентувавши її у стінах рідного університету за участі викладачів кафедри мови та літератури. Зараз ми в процесі підготовки та редагування книги, тому сподіваюся, що усе вдасться.

Які труднощі виникають під час процесу написання твору? Чи складно передати почуття героїв?
- Інколи буває нелегко, бо здається, якщо оголиш душу, то хтось помітить цю слабкість, проте хочеться бути чесною. Найбільша складність полягає у підборі правильного місця, обставин та персонажів.

Успішна особистість, яка вона, на вашу думку?
- Це людина, що знаходиться в гармонії з собою, живе без маски та не грає якусь роль.