15.09.2022, 08:56

Юрист та науковець Андрій Боровик: про навчання в період війни та резонансні юридичні справи

У жовтні ми відзначаємо відразу два професійні свята - день юриста та день вчителя. У нашому місті не так багато цікавих та різнопланових людей, яким вдається поєднувати у собі відразу ці два напрямки. Андрій Боровик є саме таким.

Проректор з наукової роботи університету. кандидат юридичних наук, доцент, професор та професійний юрист з багаторічним досвідом. Все це про нашого сьогоднішньго співрозмовника. Про навчання та наукову роботу в період війни, а також резонансні юридичні справи - читайте у відвертій розмові з Андрієм Боровиком.


- Новий навчальний рік, маса викликів. Основний війна – як на Вашу думку в цей час варто організовувати навчальний процес?!

Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя та здоров’я, недоторканість та безпека вважаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Я особисто проти очного навчання під час військових дій. На сьогодні у нас у зв’язку з пандемією, яка передувала війні настільки розвинені ІТ технології та дистанційне навчання, що з цим взагалі проблем немає. Якщо дитина хоче вчитись – вона навчиться, а якщо ні… думаю Ви зрозуміли. Ще одне питання якість наших бомбосховищ. Ні у школах, ні в університетах бомбосховищ немає. Будемо реалістами, там є лише підвали, які мають зовсім інше призначення.



- Чи вже проводили пари в цьому навчальному році, які враження?

Звісно проводив. Скажу більше увесь навчальний процес в Міжнародному економіко-гуманітарному університеті імені академіка Степана Дем’янчука розпочався з моєї «відкритої» лекції в онлайн-режимі 05.09.2022 на тему: «Проблема віктимізації журналістів при здійсненні досудового розслідування кримінальних правопорушень проти них». Лекція призначалась для викладачів та студентів юридичного факультету та факультету журналістики, однак її послухати підключились і проректори, викладачі інших факультетів, адвокати, прокурори, судді, журналісти та багато моїх колег, докторів юридичних наук, професорів з інших навчальних закладів України. Взагалі я читаю лекції для студентів усіх курсів юридичного факультету з таких дисциплін як: «Проблеми кримінального права та процесу», «Судові та правоохоронні органи», «Прокуратура України», «Актуальні проблеми прокурорської діяльності» при цьому кожна лекція супроводжується презентацією, адже, на мою думку, студенти так краще засвоюють матеріал.

- Минуло літо, чим займались на так званих канікулах. Були якісь нові проекти, наукові роботи?

Літо дійсно промайнуло швидко. Однак відпочивати було ніколи. Спільно з видавничим домом «Гельветика» видали 3 монографії, щодо адміністративно-правового забезпечення захисту суб’єктів підприємницької діяльності в Україні, захисту лісового фонду в Україні та дотримання прав людини в діяльності органів прокуратури України. Незважаючи на військовий стан, ще один з моїх учнів захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук.

- Станом на сьогодні якими загальними є Ваші найкращі здобутки: публікації, конференції та що у прийдешніх планах?

Я є автором понад 300 наукових праць, в тому числі 14 монографій, з яких 9 іноземною (англійською) мовою, 8 з яких випущено в країнах Європейського союзу (Австрія, Словаччина, Польща, Чехія, Латвія), понад 90 фахових наукових статей у сфері кримінального, адміністративного права та кримінології, в тому числі тих, що індексовані в наукометричних базах Scopus та Web of science, співавтором 20 навчальних посібників та підручників, з яких 15 рекомендовано Міністерством освіти та науки України. У прийдешніх планах звісно захист докторської дисертації та отримання вченого звання «професора».



- Зараз по Україні не так багато можливостей брати участь в конференціях, чи запрошують Вас виступити десь за кордоном?

Так і дуже часто. Я є Почесним професором Akademie HUSPOL (Республіка Чехія), Почесним професором European Institute of Further Education (Словацька Республіка) і часто виступаю на конференціях саме у цих країнах. До речі, з ректором European Institute of Further Education Йозефом Зятько ми співпрацюємо дуже давно та оскільки двоє є юристами навіть випускаємо спільні книги. Влітку у мене зав’язались дружні стосунки з Президентом Незалежної кримінологічної асоціації Республіки Молдова який одночасно є ректором Інституту кримінального права та прикладної кримінології цієї країни Валерієм Бужором та ректором Університету політичних та соціальних наук республіки Чехія Властимілом Віценим з якими ми уже восени запланували 2 спільних проєкти на базі нашого університету. Це міжнародний круглий стіл на тему: «Запобігання та протидія домашньому насильству та насильству за ознаками статі: проблемні питання в умовах російської агресії», який відбудеться 12 жовтня цього року та ІІ Міжнародний пенітенціарний форум, який відбудеться 27 жовтня.

- Ваша унікальність в тому, що Ви в жовтні відзначаєте одразу два свята – вчителя та юриста?

Як вдається поєднувати. Колись один з моїх викладачів сказав: «Навчайся поки не пересохне річка Дніпро, але якщо хочеш чомусь навчитись – навчайся у кращих!». Насправді навіть без викладання в університеті кожен юрист є вчителем для своїх підлеглих. Я завжди згадую слова своїх керівників – прокурорів областей Олексія Баганця, Олександра Черепахи, Сергія Кубрака, Анатолія Ковальчука, які часто цитую своїм студентам. Ці люди не маючи педагогічної практики навчили мене більше ніж в Академії прокуратури, яке є моєю альма-матер. Студенти люблять науковців-практиків, адже до кожної «сухої» статті закону практик наведе такий яскравий приклад, що він безперечно відкладеться у пам’яті здобувача.

- Наскільки активно нині ведете юридичну практику?

Юридичною практикою займаюсь постійно. Є засновником юридичною фірми «Боровик, Попик та партнери». В основному це кримінальне судочинство. Досить часто консультую клієнтів та їх адвокатів по тим чи іншим проблемним питанням кримінального процесу. Буває таке, що пропонують надзвичайно солідні гонорари лише щоб вивчити кримінальне провадження та розписати алгоритм дій. Попри це сам не хочу бути адвокатом. Я дуже поважаю цю професію, але одного разу я вже прийняв присягу прокурора і залишаюсь вірний кожному слову, яке сказав, що б хто не говорив.

- Які питання зараз на піку звернень від громадян? Чи звертаються до Вас військові?

Дійсно останнім часом є дуже багато звернень військових, які мобілізовані та отримували заробітну плату і за місцем роботи і за місцем служби. Як Ви знаєте в подальшому виплату за місцем роботи відмінили. Загальноприйнятою є норма, що закон зворотної дії в часі немає, якщо це не покращує процесуальний статус особи. Водночас інші правники тлумачать, що людина не може отримувати подвійну заробітну плату за одну і ту ж роботу. Ми маємо понад 15 таких звернень. Однозначної судової практики немає. Зараз розбираємось з цими питаннями…

- Пригадайте, яка була найрезонансніша справа за всю Вашу професійну кар’єру?

Резонансних справ було багато, але знаю на власному досвіді, що не завжди те, що резонансно розпіарене, знаходить своє завершення обвинувальним вироком суду. Дійсно була низка затримань керівників області, силовиків за отримання неправомірної вигоди, зловживання, вимагання, про які писали майже усі регіональні та всеукраїнські ЗМІ. Однак мені чомусь згадалось затримання, яке дійсно було небезпечним для життя слідчого, прокурора та працівників спецпідрозділу Альфа, які здійснювали супровід у провадженні. У 2016 році з Києва приїхав полк спецназу для забезпечення стабільної ситуації з видобутку бурштину у північних регіонах нашої області. Він базувався у місці Сарни. Заступник командира цього підрозділу шляхом вимагання налагодив вимагання коштів з бурштинокопачів за дозвіл здійснювати незаконний видобутком по 300 доларів за роботу однієї мотопомпи в день. При цьому гарантував, що працівники спецназу навіть будуть захищати їх від поліції. Цю злочинну діяльність задокументували співробітники СБУ. Єдиним проблемним питанням було затримання «на гарячому» у зв’язку з тим, що гроші правоохоронець отримував на території чергової частини або перед КПП, а там озброєні військові, які могли застосувати зброю. Майже так і сталось, під час отримання коштів перед КПП правоохоронця затримали працівники спецпідрозділу Альфа, слідчий прокуратури та прокурор, а у цей момент з території частини з повним боєкомплектом вибігло понад 50 спец призначенців та взявши оперативну групу « в кільце» направили на них зброю. І лише вміння вести діалог процесуальним прокурором, роз’яснення їм ситуації та надання відповідних документів зупинило «перший постріл». Далі було ще цікавіше… Затриманий вирішив зімітувати серцевий напад, що викинути гроші, які були у нього в кишені. Слід зазначити, що затримання відбувалось за всіма нормами КПК, з понятими і застосуванням відеозйомки. Після прибуття швидкої прокурор не «зпасував» та помістив до швидкої і слідчого і понятих і навіть працівників Альфи не припинивши при цьому фіксацію, аж до огляду у лікарні. Як наслідок кримінальне правопорушення було належним чином задокументовано, усі живі, правоохоронець отримав вирок, який вступив в законну силу.



- Які цінності та основні якості має мати фаховий юрист?

Чесніть, мудрість, об’єктивність та професійну впертість, тому що як сказав Авраам Лінкольн: «Не можна здаватися не тільки після однією поразки, але і після ста поразок».

- Що бажаєте тим, хто буде стояти на порозі, чи обирати юриспруденцію?

Бажаю не сумніватись та впевнено йти до мети. Юридичні професії настільки різноманітні, що за роки навчання студент точно вирішить чи поринути у вир подій, небезпек, безсонних ночей та резонансних справ обравши професію слідчого адвоката чи прокурора чи спокійно вести юридичну практику працюючи нотаріусом…