Конкурс «Я — журналіст!»: перший крок у журналістику, який об'єднує всю Україну

Унікальність конкурсу в тому, що це — приватна ініціатива, яку засновник проєкту всі ці роки фінансує самостійно, долучаючи благодійників. А також це можливість об’єднати усю країну за допомогою слова…

Започаткував конкурс журналіст Віталій ГОЛУБЄВ. Багато років він працював у редакціях Рівного, згодом започаткував власну справу — Школу універсального журналіста, де навчає старшокласників з усієї України грамотно і переконливо писати українською мовою, щоб успішніше скласти ЗНО і впевненіше почуватися скрізь, де потрібно висловлюватися письмово. Він розповідає, що ідея конкурсу виникла спонтанно взимку 2009-го. Мета була одна — допомогти молоді зробити кроки у професію, якій сам присвятив життя. Розповідає, на думку випадково спали два слова: «Я — журналіст». Замислившись, почав писати їх на сторінці записника, намагався поєднати в якийсь логотип, іще сам достеменно не уявляючи, що вийде в підсумку.



Мотивує Віталія те, що й сам у шкільні роки активно брав участь у схожих конкурсах:

— Навчаючись у 10-11 класах, двічі ставав учасником усеукраїнських олімпіад з української мови та літератури. І двічі мені щастило здобути перемогу на четвертому етапі. Тоді було дуже важливо відчувати, що всі зусилля, старання — не марні. Хотілося більше уваги до обдарованих учнів. Пригадую, тоді мріяв: ось виросту, відкрию благодійний фонд — і виступатиму по школах, вітатиму таких учнів, як я… Минув час, і мрія підлітка знайшла ось таке втілення — конкурс для тих, хто хоче спробувати свої сили у журналістиці, — зазначає Віталій ГОЛУБЄВ.

«Я — журналіст» від початку свого існування є соціальним проєктом: участь є безкоштовною, а нагородження переможців фінансує сам Віталій:

— Подарунки для дітей та вчителів ми з дружиною купуємо самі, дещо приносять родичі та друзі. Тому напередодні нагородження квартира наша перетворюється на невеличкий склад, — посміхається Віталій. — Торік вирішив спростити процес і придбав для усіх переможців та їхніх вчителів сертифікати на купівлю книжок від одного з інтернет-магазинів. І впродовж цілого року діти й педагоги мали можливість використати їх самостійно, замовивши собі книжку на власний смак відповідно до номіналу: 1000 гривень, 500, 300... Декілька разів вдавалося залучити меценатів: одного разу закупівлю книжок із журналістики для переможців профінансував благодійний фонд одного з кандидатів у депутати, іншого року до формування призового фонду долучились місцева організація Національної спілки письменників та художник і музикант Юрій Журавель. Одним із співорганізаторів конкурсу є Національний університет «Острозька академія», тож не один рік із призами допомагала й вона — діти отримували книжки, видані академією, й навіть «фірмовий» мед від ректора Ігоря Пасічника. Але основні витрати на організацію конкурсу несу я. Зазвичай перед церемонією нагородження встигаю збігати до кондитерського магазину поряд із Національної спілкою журналістів, де проходить захід, і накупити цукерок, щоб ніхто з переможців не поїхав додому з порожніми руками. А потім повертаюсь у Рівне, іду на базар і знову купую цукерки, щоб розіслати тим, хто не зміг приїхати до столиці…



Поширювати інформацію про конкурс допомагають загальноукраїнські та регіональні медіа, управління та заклади освіти різних областей. «Але я все одно підстраховуюсь і сам розсилаю умови конкурсу з супровідними листами по всій Україні, а потім іще й контролюю, чи отримали. Здавалося б, якісь аркуші паперу, але навіть така елементарна розсилка тягне не на одну тисячу гривень», — розповідає засновник конкурсу «Я — журналіст!». Головним рушієм, який запускає увесь механізм проєкту, всі ці роки є сам Віталій. Саме його ініціативність перетворила локальний творчий конкурс на загальноукраїнський, який щороку збирає в середньому 500-800 учасників з усіх областей.

Вагому підтримку конкурсу надавав і надає видавничий дім "ОГО", де Віталій пропрацював головним редактором близько 15 років. Саме на базі "ОГО" створений інтернет-сайт "Я - журналіст", де публікуються роботи учасників конкурсу, його умови та результати. Сьогодні це - величезна база робіт робіт юних журналістів з усієї України, яка налічує не одну тисячу статей. До слова, там можна прочитати й твори переможців різних років. Засновник "ОГО" Віктор Данилов багато разів особисто брав участь у нагородженні переможців. Із першого року існування проєкту "ОГО" - серед його співорганізаторів. І ця співпраця продовжилась і після того, як Віталій залишив посаду головного редактора. "Разом зробимо більше", - любить повторювати засновник конкурсу. І висловлює вдячність колишнім колегам, спільно з якими й нині продовжує підтримувати юних журналістів.

Журналісти "ОГО" постійно беруть участь у роботі журі конкурсу.

Учасники конкурсу розповідають, що «Я — журналіст!» позитивно уплинув на їхнє життя.



Одна із переможниць конкурсу — Ксенія СТОРЧАК, яка родом з міста Пологи Запорізької області. У 2019 році, на ювілейному десятому конкурсі, вона здобула Гран-прі:

— Я дізналася про конкурс від своєї керівниці гуртка журналістики. Одного дня вона просто прийшла на заняття і сказала, що її колега організовує конкурс для юних журналістів, а переможець поїде на нагородження до Національної спілки журналістів України в Києві. Уявляєте, побувати у Спілці журналістів України! Мені стало страшенно цікаво спробувати свої сили. Незадовго до цього я бачила, що Віталій ГОЛУБЄВ також проводив Школу універсального журналіста, але тоді в мене не було можливості стати учасницею, тож я вирішила, що це мій шанс, і написала матеріал. Я вперше взяла інтерв'ю. Брала його у своєї тітки-майстрині, яка виготовляла ляльки з панчіх. Тоді я посіла 2 місце, але найголовнішим сюрпризом стала для мене участь у ШУЖ та можливість побувати в Острозькій академії (до початку карантину Школа універсального журналіста проводилась не лише дистанційно, а й офлайн у стінах цього вищого навчального закладу — авт.).

Наступного року Ксенія теж брала участь в конкурсі і брала інтерв'ю у переселенки з Донбасу Яни Долі, яка змогла "почати життя спочатку", відкрила власну школу манікюру та манікюрний салон у Пологах. Саме за цю роботу Ксенія Сторчак отримала Гран-прі.
— Досі пам'ятаю ті сльози щастя, коли тримала в руках кубок і співала гімн разом з усіма, — ділиться спогадами дівчина. — Неймовірно сильне відчуття гордості бути причетною до цього конкурсу та бути серед таких талановитих людей просто переповнювали мене. Надзвичайно вдячна Віталію Голубєву за те, що він дарує крила у світі журналістики юним талантам. На конкурсі панувала тепла та дружня атмосфера. Він прокоментував кожну роботу, давав поради учасникам. Такої уваги з боку журі я не бачила на жодному творчому конкурсі. Варто ще додати, що Віталій завжди готовий допомогти юним журналістам. Він двічі був рецензентом моїх наукових робіт із журналістики в Малій академії наук і високо оцінив мої наукові дослідження, - ділиться своїми враженнями Ксенія СТОРЧАК.

А для Варвари БАРАШИКОВОЇ із міста Миколаєва конкурс став початком власної журналістської кар’єри:

— Конкурс "Я-журналіст!" став для мене стартом у дорослу журналістику. Завдяки йому я дізналася більш детальніше про цю сферу. А познайомилась із конкурсом у 9-му класі завдяки своєму гуртку "Школа журналістики", який працює в місті Миколаєві та є продовженням справи Леоніда Леонідова, засновника юнкорівського руху на Миколаївщині. У гуртку займаюся з п'ятого класу. Мій педагог Ірина Анатоліївна Василенко запропонувала взяти участь у конкурсі, я вирішила погодитися. Чому б не спробувати свої сили?

Уперше Варвара взяла участь у конкурсі в 2019 році. Написала дві роботи - "Легендарна яхта: із Миколаєва – навколо світу за 325 днів", друга — "Слово про Вчителя: Леонід Леонідов — засновник юнкорівського руху на Миколаївщині".
— Перемога для мене була справжньою несподіванкою. Я отримала одразу дві нагороди та чудовий подарунок — поїздку до Острога на навчання у Школі універсального журналіста, яку проводив Віталій Голубєв на базі Острозької академії. Нові знання, атмосфера ШУЖ, дружба з Віталієм надихнула на участь у 2020 році. Я написала роботу про рідний позашкільний заклад. Посіла третє місце та вирішила, що хочу присвятити своє життя журналістиці.

У 2021 році подала роботу "Доля завжди дає людині шанс". Той рік запам'ятався не стільки моєю перемогою (знову отримала третє місце), скільки емоціями від перемоги мого друга з гуртка Артема Слободяникова. Вручення Артему Гран-прі у НСЖУ було хвилюючим та запам'ятається на все моє життя.

Влітку 2022-го стала студенткою факультету журналістики Київського університету культури. А у січні відбулася ще одна значна для мене подія. Я взяла участь у «дорослому» журналістському конкурсі "Інформаційна передова-2022", який проводила Національна спілка журналістів України, та стала лауреаткою у номінації "Краща журналістська робота".

Хочу подякувати всім, хто допоміг та допомагає йти до мрії. Дякую Віталію Голубєву за віру в мене, моєму керівнику Ірині Василенко — за надані знання, друзям-юнкорам за підтримку та постійну мотивацію, — розповідає Варвара БАРАШИКОВА.



Соціальну важливість конкурсу відзначають і колеги – журналісти, які підтримують проєкт:

— Гасло нашої організації — «Журналісти важливі», — говорить голова Національної спілки журналістів України Сергій ТОМІЛЕНКО. — Так, журналісти не є ідеальними, як і представники будь-якої професії, але важливість їхньої праці для суспільства важко переоцінити. Тому ми вітаємо всі ініціативи, спрямовані на підвищення престижу журналістської професії. Саме таким світлим позитивним проєктом є Всеукраїнський конкурс «Я – журналіст!», який уже багато років проводить наш колега, секретар Спілки з навчальної діяльності Віталій Голубєв. Йому вдається підтримувати особливо теплу, невимушену, емоційну манеру спілкування з учасниками, і постійний розвиток конкурсу свідчить про вдалість таких зусиль. Ми надаємо майданчик Спілки для нагородження переможців і традиційно відзначаємо авторів кількох робіт у спеціальній номінації — «Журналісти важливі», за висвітлення образу українського журналіста.



Цьогорічний конкурс «Я — журналіст!» приймає роботи до 1 березня. Його тему організатори сформулювали так: «Розповідаю світові про незламність українців». Віталій Голубєв каже, що в 2023-му розраховує на ще більшу кількість учасників, ніж у минулі роки. Ознайомитися з умовами конкурсу можна за посиланням.