Ветеран, перш за все, людина: про що і як варто говорити з воїнами, які повернулись з війни

Війна — це не лише перемоги, успішні операції, просування та героїзм. На жаль, це і численні втрати, знищені будинки, міста. А ще зруйновані родини, долі, понівечені тіла та психіка наших захисників. І саме вони вже стали і будуть в подальшому частиною нашої реальності. Тож кожному варто чітко для себе запам’ятати й усвідомити — наші ветерани потребують шанобливого ставлення, яке часто передбачає й зовсім інші схеми поведінки, відмінні звертання та навіть розмежовування понять і термінів.

Аби суспільство могло легше прийняти воїнів, котрі повернулися додому, а самі ветерани — легше по-новому адаптуватися у вже звичному житті, створений Український ветеранський фонд. Про його роботу, рекомендації, розроблені спільно з ветеранами, розповіла заступниця виконавчої директорки Українського ветеранського фонду Мінветеранів Каріна Дорошенко.



- Розкажіть про Український ветеранський фонд — яка основна мета, чим займається, кого залучаєте до роботи, на кого спрямована робота?

- Український ветеранський фонд - державна установа у сфері управління Міністерства у справах ветеранів. Ми працюємо для ветеранів, їхніх родин та родин загиблих захисників і захисниць України. Це величезна кількість людей, людських історій. Ми постійно напрацьовуємо можливості для ветеранів, для їхньої комфортної реінтеграції. Фонд надає фінансову підтримку ветеранським бізнесам, громадським організаціям, які працюють для ветеранів, а також надаємо цілодобову підтримку від фахових психологів на Гарячій лінії кризової підтримки. Ветерани і родини можуть скористатись також безкоштовними юридичними консультаціями, освітніми послугами. Ми напрацьовуємо партнерства, шукаємо можливості і додаткове фінансування на підтримку ветеранів.

- Як формували команду? Чому вирішили працювати саме в цьому напрямі?

- Фонд зареєстрований 2 лютого 2022 року. І тому становлення інституції, формування команди припало на найскладніші часи - з початку повномасштабного вторгнення. А саме на час, коли треба максимально проявляти лідерські якості в умовах невизначеності. Так, за цей час команда змінювалась. Приходять нові люди, зі своїми досвідами і компетентностями.

- Не так давно ви презентували розроблені рекомендації про те, як варто спілкуватися з ветеранами, як про них писати — що спонукало зробити чіткий посібник з цього питання?

- Спонукала наша нова реальність. Війна триває з 2014, у 2022 з початком повномасштабного вторгнення до сил оборони доєдналось ще більше людей - нинішніх і майбутніх ветеранів. Всі вони будуть раніше чи пізніше повертатись у цивільне життя. Тож треба не повторити помилок і вже зараз формувати коректний образ ветерана і ветеранки, аби суспільство було готове до повернення, аби ветеранам не ставили некоректні, нетактовні питання. Суспільство сприймає інформацію через медіа. Якщо ми хочемо будувати спільне комфортне майбутнє, то вже зараз, а не завтра, треба взаємодіяти. Тож ми можемо допомогти своєю експертністю, а журналісти своєю фаховістю для донесення інформації та історій.

- Хто допомагав формувати ці рекомендації?

- Над рекомендаціями працювала команда людей Українського ветеранського фонду, зокрема і рівнянка Олена Рибінська, яка нещодавно приєдналась до нашої команди. Вона журналістка і телеведуча, тому знає, чим можуть “грішити” ЗМІ, і розуміє що треба рекомендувати, аби нині це виправити. Але головне, що до розробок рекомендацій доєднались ветерани і ветеранки, які з власного досвіду радили, на чому варто наголосити, які питання тригерять, яких ситуацій варто уникати, як краще взаємодіяти під час інтерв’ю.

- На що, у першу чергу, потрібно звертати увагу при спілкуванні з ветеранами? Які особливості у поведінці повинні бути?

- Ветеран, перш за все, людина. Ставтесь з емпатією і повагою до їхнього досвіду. І будьте чесні з собою та не видавайте бажане за дійсне.

- А про що точно не варто говорити/звертатися/згадувати при спілкуванні з ветеранами?

- Здається, це вже давно варто запам’ятати, що питання “чи вбивали” - не мають права на існування в цьому випадку. До ветеранок не коректно ставити питання про дітей. Якщо планується інтерв’ю, сюжет з ветеранами, які мають ампутації, то жалість залишайте за дверима. Це точно не та емоція, які вони потребую. Це сильні за своєю волею люди. І вони потребують відповідного ставлення до себе.

- Якби потрібно було в 10 пунктах сформувати правила спілкування з ветеранами, то які б вони були?

- Все просто та чітко. Цими правилами можуть скористатися представники всіх медіа, та й не тільки:
Жалість залишайте при собі.
Не видавайте бажане за дійсне. Охоплення і перегляди в соцмережах і на сайтах того не вартують.
Надмірна героїзація не є доречною.
Перевіряйте факти, по можливості дізнавайтесь контекст у побратимів.
Не універсалізуйте. Ветерани мають різні історії і досвіди - відшуковуйте їх.
Уникайте стереотипів, особливо про посттравматичний стресовий розлад у ветеранів
Уникайте хайпових заголовків, де акцент на ветерана/військового, особливо якщо це ситуація з негативним фіналом.
Цікавтесь історією людини, її досвідом, а не травмою та деталями, як отримали.
Уточніть у героя інтерв’ю про ракурси, які можна відзняти.
Ставтесь з повагою та емпатією до історії кожного і кожної.

Матеріали УВФ, з якими варто ознайомитися



Рекомендації для ЗМІ про те, як варто спілкуватися з ветеранами: https://veteranfund.com.ua/wp-content/uploads/2023/09/how_to_write_about_veterans.pdf

Потреби ветеранів, які досліджували аналітики Українського ветеранського фонду: https://veteranfund.com.ua/analitics/needs-of-veterans-2023/

Для роботодавців, які працюють чи планують працювати з ветеранами:
https://veteranfund.com.ua/wp-content/uploads/2023/07/Zvit_pereshkodi_precevlashtuvanii.pdf

Ознайомитись з можливостями для ветеранів від Українського ветеранського фонду можна на сайті: https://veteranfund.com.ua/



“Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів”