Без СМТ: як на населені пункти Рівненщини вплинуть зміни у законі

І нічого, що чимало з них старіші за сучасні обласні центри! Не достойні! Але чи так це все? І коли власне нові зміни почнуть діяти? Та й що зміниться для звичайних жителів, окрім статусу населеного пункту? Розбираємося у процесах почергово.

Що ж сталося

24 жовтня 2023 року Президент України Володимир Зеленський підписав Закон України «Про порядок вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою України». За нього депутати Верховної ради проголосували дещо раніше. І от нарешті зміни “узаконив” підписом голова держави. Хоча вступлять в дію вони лише у 2024 році.

Як пояснили в Рівненському регіональному відділенні Асоціації міст України, Закон ліквідовує статус "селище міського типу" для населених пунктів, оновлює класифікацію населених пунктів в Україні й встановлює порядок їх утворення, ліквідації, перейменування й зміни статусу. Тепер статус міста може встановлюватись для населених пунктів чисельністю населення понад 10 тисяч жителів, селища - понад п'ять тисяч жителів, інші населені пункти (менш як п'ять тисяч населення) будуть селами. При цьому й селища, й села вважатимуться сільськими населеними пунктами.

Важливо: сам документ набуде чинності через три місяці після оприлюднення, що означає ліквідацію статусу «селище міського типу» вже наприкінці січня 2024 року.

Яка ситуація на Рівненщині

Станом на липень 2023 року в Україні існувало 881 селище міського типу. У Рівненській області 16 селищ міського типу. Це Володимирець, Гоща, Демидівка, Зарічне, Квасилів, Клевань, Мізоч, Млинів, Оржів, Рафалівка, Рокитне, Смига, Соснове, Степань, Томашгород.

Чисельність населення жодного з них, за даними mistaua.com, не дозволяє поки селищам міського типу отримати статус міст. Проте це не так вже й погано, наголошують в РВ АМУ. Адже якщо населений пункт змінить статус на селище, то він зможе отримувати збільшену субвенцію з державного бюджету.

Залежно від того, чи це місто, чи селище, є механізми нарахування субвенцій для мешканців. Селища отримають іншу формулу, за якою в результаті нарахувань вони отримають більшу дотацію. А от жителям не треба буде щось змінювати в документах.

Якби рахували виключно за кількістю населення, то після набрання чинності закону селищами стали б Володимирець, Гоща, Зарічне, Квасилів, Клевань, Клесів, Млинів, Рокитне. А от Демидівка, Клесів, Мізоч, Оржів, Рафалівка, Смига, Соснове, Степань, Томашгород — були б селами.

АЛЕ! У законі дуже чітко прописаний виняток до оголошених правил: населені пункти, які до набрання чинності Законом були віднесені до селищ міського типу, з набранням чинності закону будуть селищами. Тобто у статусі не понизяться!

Селище чи поселення?

Інформацію про те, що смт за законом тепер носитимуть назву “поселення” обговорювали чимало. Проте фактчекери проєкту НотаЄнота поглянули глибше, а саме — у сам Закон  «Про дерадянізацію порядку вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою України». Так от, за їхнім дослідженням у законі все просто і чітко: є міські населені пункти (міста) і сільські населені пункти (села і селища). Далі - дуже проста класифікація: якщо у населеному пункті живе понад 10 тисяч людей і компактна забудова, то це – місто; якщо від 5 до 10 тисяч людей і переважно садибна забудова, то це – селище, якщо менше 5 тисяч мешканців, тоді це - село.

Населені пункти, які мали статус «селища міського типу», залишаться просто селищами. Згодом, за ініціативи селищної ради можуть перейти у статус села чи міста.

То звідки ж взявся термін «поселення»? Відповідно до закону - цитуємо п.7 ст.1: «Поселення є компактним місцем проживання людей за межами населеного пункту, яке не має сталого складу населення та не віднесено до категорії населеного пункт». Тобто селища міського типу, які є населеними пунктами не можуть бути поселеннями.

У підсумку: «поселення» дійсно з'явилося у новому законі, який підписав президент. І ні, воно не заміняє термін «селище міського типу»,- наголошує фактчекерка, викладачка інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка, авторка проєкту з протидії дезінформації НотаЄнота Альона Романюк.

А що з містами та великими селами?

Іще два населені пункти Рівненщини теж опинилися у “зоні ризику”. Адже можуть втратити статус міста. Мова про насправді історичні Дубровицю та Корець. Перша починає своє літочислення із далекого 1005 року, а другий — із 1150 року. Та історичність тут ні до чого. Справа у тім, що кількість населення тут менше, аніж у критеріях, які виставлені законом для міст — 9691 та 8446 відповідно (згідно з даними mistaua.com).

Як розповіли в РВ Асоціації міст України, статус міст у тих, які мають недостатньо населення, поки теж ніхто забирати не буде. Тож зраду можна скасовувати!

Що ж до сіл Зоря та Здовбиця, то за чисельністю населення вони цілком могли б стати селищами. Але для цього необхідно пройти певну процедуру затвердження Кабінетом Міністрів України. Для цього потрібне подання сільської, селищної, міської ради, в межах території територіальної громади якої розташоване відповідне село, з обґрунтуванням доцільності віднесення села до категорії селища та відомостями про чисельність жителів відповідного села. Фінансування витрат, пов’язаних з цим, здійснюється за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів.