Так і не дізнався, що стане татом двійні, - історія вдови з Тернопільщини

Війна забирає тисячі молодих життів. Ворог вбиває тих, хто міг так багато всього зробити в своєму житті, багато встигнути та працювати на благо власної родини і держави. А ще війна тисячі діток залишає сиротами. Дехто з них навіть ніколи не зможе побачити рідного татка живим та відчути тепло його обіймів. Саме так станеться з дітками героя з Тернопільщини Богдана Тленюка. Герой загинув, так і не дізнавшись про те, що стане татком. І навіть не однієї, а одразу двох неймовірних діток. Проте почути слова про довгоомріяну вагітність герой так і не почув, адже новина стала реальністю та відомою для дружини вже після його смерті в бою проти окупантів.

Богдан Тленюк, житель села Стриївка, що на Тернопільщині. Саме тут він народився та виріс. З дитинства Богдан був дуже патріотично налаштованим. Він любив говорити про історію та точно знав головного ворога нашої країни. В мирному житті він працював водієм. Робота йому подобалася завжди. Проте все змінила війна. Спочатку в 2014-ому, а потім у 2023-му. Наш Герой спочатку пішов боронити країну в рамках Антитерористичної операції. Адже розумів, що ніхто, крім відважних захисників, не здатен зупинити ворога ще там, на сході держави. Далі було кілька років мирного життя, коли Богдан зміг створити нову сім’ю. Адже перший шлюб військового, на жаль, завершився розлученням. Між ними з дружиною різниця у віці складає 10 років. Але це ніколи не ставало перепоною у їх стосунках, а навпаки створювало особливе порозуміння та гармонію.



Світлана, друга дружина Героя, зустріла Богдан теж після іншого досвіду життя в першому шлюбі. В жінки вже було двоє дітей від першого шлюбу. Двоє хлопців – це була завжди надійна опора та підтримка для Світлани. А потім два з половиною роки тому в життя жінки прийшов неймовірний Богдан. За цей час сімейного життя Богдан став надійною опорою, як для хлопців, так і для дружини. Він дуже часто посміхався і тим самим завжди надихав інших людей, які поруч та оточували його.

У липні минулого року в житті родини сталася перша велика трагедія. Тоді старший син Світлани – Назар загинув на війні. Але це не зупинило боротьбу Богдана, який з перших днів повномасштабного вторгнення, став на захист батьківщини. Він вирішив не чекати ворога в дверях рідної хати, а пішов боронити країну в саме пекло війни.

"Він виявився справжнім патріотом для мене. Із самого початку вторгнення він не вагався – відразу ж прагнув приєднатися до військової служби. Протягом кількох днів він сміливо штурмував військкомат, борючись за право не просто вступити до будь-якої бригади ремонтників, але й обравши саме фронтову службу. Так він потрапив до складу саперів і визначив свою роль як сапер-гранатометник. Він завжди стояв на передовій, активно брав участь в операціях неподалік від Бахмута та Авдіївки, проявляючи справжню відданість своїй країні", - говорить дружина Світлана.



Пара постійно була на зв’язку, за виключенням тих моментів, коли військові були на завданнях. Таке мовчання тривало не більше 2-3 днів. Адже коханий намагався постійно тримати Світлану в курсі всього, що відбувається. Бо після смерті сина Назара Богдан розумів усі переживання та побоювання дружини. Під час таких розмов та спільних мрій Світлана та Богдан вирішили, що їм треба все таки здійснити спільну мрію – про дитину. В мирному житті за весь час завагітніти їм не вдалося.

Від першого шлюбу в Богдана дітей не було, тому він по-особливому хотів мати первістка чи первістку. Молодшому сину Світлани Олексієві, 15 років. Пара постійно, від часу знайомства, мріяли про спільних дітей. Проте їх мрія все ніяк не могла здійснитися.

Саме тому, коли військовий прийшов додому у не тривалу відпуску, дружина запропонувала йому зробити екстракорпоральне запліднення (це інноваційна медична технологія створює можливість отримати репродуктивні клітини людини, такі як яйцеклітини та сперматозоїди, та виконати процес запліднення в лабораторних умовах, уникнувши при цьому прямого контакту з організмом). Для військовослужбовців у Тернополі, як у низці областей України, ця процедура є безкоштовною. Скориставшись програмою, пара зробила ЕКЗ. І воно вийшло дійсно успішним.

Зрозуміло, що у пари було дуже багато побоювань. Адже не завжди штучне запліднення стає успішним і ніхто не гарантував того, як саме буде протікати вагітність та яким буде результат.

Після повернення з відпустки в зону бойових дій, Богдан повернувся до виконання бойових завдань сапера. Чоловік не раз запитував дружину про те, як вона почувається і про результати штучного запліднення. Проте на той момент результатів ще не було.



Традиційно наш Герой сказав дружині, що буде йти на завдання і буквально за кілька днів знову вийде на зв'язок. Проте, коли минуло кілька днів і знову Світлана не почула свого Богдана, то серце почало відчувати, що щось все таки сталося. Вона запідозрила лихе, але намагалася всіляко відігнати від себе усі погані думки.

Четвертого липня в село прийшла звістка про те, що хтось з місцевих військових загинув, жінка спочатку не думала, що мова йде про саме її Богдана. Але потім всі страшні думки стали реальністю. Старший сапер-гранатометник, відданий своєму обов'язку, загинув під час артилерійського обстрілу неподалік від населеного пункту Водяне в Донецькій області під час виконання бойового завдання з захисту України.
Ще навіть на похороні Світлана не могла стримувати сліз та емоцій. Вона не здогадувалася, що вже за три дні в її житті зажевріє нова віра та надія. Адже саме сьомого липня жінка дізналася про те, що їх штучне запліднення виявилося вдалим і серце полеглого воїна має продовження і його дітках.

- Спочатку я навіть не могла повірити в те, що це дійсно правда. А далі прийняла той факт, що це Бог подарував мені продовження Богдана у нашій дитині. Але ще тоді я не знала про те, що на нас чекає одразу повійне щастя, - зазначила Світлана.

На УЗД Світлані розказали про те, що вона під серцем носить не одне, а одразу два життя. Відомо, що це будуть двійнятка – хлопчик та дівчинка. Для вдови це невимовне щастя та велика відповідальність. Вона з нетерпінням чекає їх появи і впевнена, що вона повинна зберегти це своє щастя заради їх кохання, заради його пам’яті.


“Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів”