Рівненська психологиня пояснила, з чого береться Youtube залежність та як її запобігти

Відеохостинг з розважального вже давно перетворився на майданчик із величезною кількістю пізнавального, навчального та корисницького контенту. Проте це не завжди тільки так. Сучасні діти та підлітки годинами, а то й цілими днями можуть “залипати” на Youtube та схожих платформах. Але чи добре це?

Інтернетна залежність стала великою проблемою, особливо серед дітей та підлітків. Їм важко контролювати свою пристрасть до онлайн-життя, оскільки воно відкриває нескінченні можливості: від ігор до спілкування. Онлайн замінює реальний світ, а соціалізація з однолітками — віртуальним спілкуванням. Діти витрачають багато часу онлайн, забуваючи про активні ігри та реальні спілкування. Прагнення знайти нову інформацію, побачити іще більше перетворюється на нав’язливу ідею. Важливо вчасно розуміти межу між користю та залежністю від цифрового світу, щоб зберегти баланс у розвитку дітей.

Велика кількість батьків рано чи пізно задумуються над питаннями: «Чи не занадто довго моя дитина дивиться відео?», «Звідки це взялося?», «Що з цим робити?». Адже поряд із корисними знаннями з Youtube приходять і слова-паразити, лайка, погана поведінка і так далі. Та виявляється, що це — лише верхівка айсберга.

Психологиня Олена Погорєлова пояснює, діти поринають у безперервні перегляди відео на Youtube, здебільшого з однакових причин.



Перш за все, коли дитина з реального світу переноситься у віртуальний — це один зі способів впоратися із тривогою. У сучасних умовах це видається цілком логічним, проте аж ніяк не є найкращим рішенням.

По-друге, діти “залипають” у відео через банальну нудьгу. На думку Олени Погорєлової, це трапляється тоді, коли дитина не знає іншого способу, чим себе зайняти.

Окрім того, діти беруть приклад з батьків. Якщо мама чи тато часто тримають в руках телефон чи інші гаджети, то і діти наслідують їх поведінку, вважаючи її нормальною та правильною. Так само різноманітними відео дитина прагне компенсувати брак уваги з боку батьків — коли батьки мало граються з дітьми та не забезпечують з ними емоційний зв’язок, пояснює психологиня.

Що ж до популярних відео, де хтось грає у відеогру і коментує дії, то у їх популярності Олена бачить кілька причин. По-перше, такі огляди створюють у дітей відчуття, ніби вони грають не самі. По-друге, огляд проходження гри допомагає дітям легше пройти рівень у своїй грі. Головна причина цього - брак спілкування у дітей, от і шукають собі умовного віртуального “співрозмовника”.

“Діти дивляться відео про те, що їм підсвідомо хочеться. Наприклад, відео, де інші діти граються іграшками, привертають увагу дітей, які ці іграшки хочуть. А діти, які мають недостатню соціалізацію і труднощі в комунікації з однолітками, «підсядуть» на відео, де один з одним граються інші діти. Водночас, якщо у дитини є конфлікти в сім’ї, або вона недоотримує спілкування з батьками, то її приваблюють відео, де діти граються з дорослими,” - розповідає Олена Погорєлова.

Часто доводиться чути, що дітей потрібно повністю позбавити гаджетів. У сучасному світі це зробити, практично, неможливо. Але, переконана психологиня, можна мінімізувати їх участь у житті дитини, а отже, і вплив на неї. Для цього батькам потрібно повністю задовольнити потребу дитини в увазі, прийнятті, визнанні, спілкуватися з дитиною на різні теми, почати досліджувати разом світ та підтримувати захоплення дитини. Якщо простіше, то час, який дитина проводить в гаджетах, потрібно замінити іграми та спілкуванням.

“Якщо дитина вже відштовхує вас, то дійте мʼяко. Але не здавайтеся. Пам’ятайте, вам потрібно спочатку зрозуміти ситуацію, а тоді вже з нею працювати. Вчіться відкладати свої власні ґаджети/справи й виділяти сповна часу дитині. У шкільному віці пізно ще не буває!” - каже психологиня.

Реальне спілкування сприяє розвитку взаєморозуміння, підтримує близькі стосунки та допомагає збудувати емоційний зв'язок. Проведення якісного часу разом без електронних пристроїв сприяє розвитку та відчуттю важливості близькості. Окрім того, часто правильний шлях спілкування із дитиною допомагають визначити саме фахівці, і батькам не варто боятися звертатися до них за порадою. Адже так можна пройти етапи зближення та розуміння батьків і дітей максимально безболісно для обох.