Звідки на Рівненщині взялося село Московщина і чому досі не змінило назву?

Загалом в області національна комісія назвала 15 сіл, яким варто змінити назву. Щоправда, часу на перейменування добровільне у громади є до 27 квітня.

Наталія Новосад – єдина у селі багатодітна мама. Живе тут з самого дитинства. Лише кілька місяців тому повернулася з пологового, де народжувала третю дитину. Каже, коли сказала, що приїхала з Московщини, люди перепитували – звідки?



- Вони не знають, що є таке село, дивуються назві. І то зрозуміло – зараз війна, час зовсім непростий, а тут назва така Московщина, - каже Наталія.

Вже 42 роки живе у селі Московщина, що в Млинівській громаді Дубенського району, Віра Дичко. Зараз жінка тримає господарство – єдине джерело і продуктів і доходу. Жінка пригадує: приїхала сюди, коли вийшла заміж у 1982 році. Тоді в селі не було жодної порожньої хати, жило багато молоді, працював магазин, діяло кілька ферм. Люди почувалися впевнено.



Тепер же ситуація зовсім інша. В селі спорожніла переважна більшість будинків, немає жодного підприємства, магазин давно закрився, навіть маршрутка і та не заїжджає… У селі трохи більше 20 жителів, усі один одного знають, тримаються усі разом і у праці і в свято. Повернути бувалий розквіт і не мріють. Єдине незмінне з роками – це назва села – Московщина.

Історик та культуролог Микола Бендюк розповідає, звідки взялася така дивна назва. Мовляв, село було засноване у 1906 році як поселення для росіян, яких сюди перевезли для колонізації наших земель.

- Село заснували після російсько-японської війни. Тоді росіянам, які повернулися, як заохочення, видавали найкращі українські землі. Таким чином проходила колонізація України та одночасно соціалізація солдат. Адже в багатьох випадках вони поверталися додому в поганому психологічному стані. Тож хороша земля, робота на ній, урожай та таке інше мало допомогти їм адаптуватися до життя поза війною. Але щось тут не спрацювало, бо на ці землі потрапили солдати, які не вдалися до сільського господарства, натомість багато пили. Тому у 1925 році у вже засноване село покликали інших колоністів – чехів. Вони привезли сюди свої технології, взялися обробляти землю й врешті перетворили територію на достойне сільськогосподарське обійстя, - каже Микола Бендюк.



Минулого року Національна комісія зі стандартів державної мови опублікувала рішення про перейменування населеного пункту, адже переконана - назва села не відповідає державним стандартам мови та стосується російської колоніальної політики. Щодо цього питання у селі навіть провели збори.
- Провели схід села, були присутні 17 жителів. Обговорювали одне питання: перейменування села Московщина в рамках декомунізації. Пропонували два варіанти нової назви Мирне і Щасливе. Більшість жителів підтримали назву Щасливе, - каже – староста Пугачівського старостинського округу Олена Басараб.

Щоправда рішення не одностайне, бо ж є й ті, хто вважає ці зміни невчасними. Люди кажуть, що краще спрямувати кошти, які мали б піти на перейменування направили на інші нагальніші потреби, а от вже після перемоги – можна братися і за назви.

- У нас тут людей – на пальцях порахувати можна, а оці всі зміни – тільки голову морочити, - каже місцева жителька Катерина.
Микола Бендюк навпаки наголошує – перейменування саме на часі, адже на нашій вільній землі жодної асоціації в назвах з країною-агресоркою не має бути.




- Назва походить від московитів, москалів, які заснували це поселення, тому перейменовувати його потрібно швидко і однозначно, адже колоніальний статус не повинен продовжуватись, - наполягає історик.
У селі ідею підтримують, а от росіян тут бачити не хочуть – тому й назву свого населеного пункту не завжди охоче говорять.
Рішення про нову назву села розглянуть на сесії місцевої ради, а вже далі – подадуть відповідне клопотання до Верховної Ради.

- І буде в нас село Щасливе. Я думаю, що будуть у нас спокій, мир і насправді щасливі люди, - посміхається Олена Басараб.