Чому Водохреща називають Богоявленням

Якщо назва «Хрещення Господнє» нагадує про євангельську подію, коли Ісус Христос прийняв хрещення в річці Йордан від пророка Іоана Предтечі, то значення другої назви – «Богоявлення» – пояснюється в Священному Писанні.

Під час цієї події Бог уперше явив Себе в Трьох Іпостасях: як Бог-Отець, Бог-Син і Бог-Дух Святий. У момент хрещення Ісус перебував у водах Йордану, Святий Дух зійшов на Нього в образі голуба, а голос Бога-Отця прозвучав із небес: «Це є Син Мій Улюблений, в Ньому Моє благовоління» (Мт. 3:17). Саме тоді Ісус Христос уперше відкрито явив Себе світу, привідкривши людям таємницю Пресвятої Трійці.




Назва «Богоявлення» походить із грецьких слів Θεοφάνια (Феофанія) та Επιφάνια (Епіфанія), що означають «явлення Бога».

До IV століття свято Богоявлення святкували 6 січня разом із Різдвом Христовим. Вибір цієї дати не пов’язаний із точною датою народження чи хрещення Ісуса, а ґрунтується на глибокій символіці. Давня Церква вбачала паралель між «першим Адамом» – винуватцем гріха і смерті – та «другим Адамом» – Христом, Начальником життя і спасіння. За стародавнім віруванням, обидва Адами – перший і другий – народилися й завершили земне життя того ж дня, у шостий день першого місяця року. Цей день відповідає 6 січня.

За повідомленням з офіційної сторінки ПЦУ у мережі Фейсбук.