Як у Рівному та області працюють над тим, аби мешканці могли почуватися захищеними у цифровому світі

І йдеться не тільки про розповсюдження фейків, так намагання реалізувати ІПСО, а й безпосередні атаки на інформаційно-цифрову галузь нашої країни.

Агресор намагається не тільки позбавити зв’язку, але й викрасти інформацію. Одна із масштабних російських диверсій, яка найбільше запам’яталася, це атака на Київстар. У грудні 2023 російські хакери атакували Київстар, після якої абоненти залишилися без зв’язку та доступу до інтернету. А також потужна атака на держреєстри України у грудні 2025 року. Усе це свідчить про те, що інформаційна безпека стає не менш значущою, ніж безпека фізична.

І над забезпеченням зв’язку та інформаційної безпеки міська та обласна влада, активісти та фахівці працюють практично від початку повномасштабного вторгнення.

Вайфавізація шкільних укриттів

Майже три роки тому, 8 серпня 2022 року, тодішній очільник міста Олександр ТРЕТЯК підписав меморандум з головою макрорегіону об’єднаної компанії «Датагруп-Воля» Олександром ПІГАЛЕМ про оснащенням доступом до WI-FI шкіл міста. Цією угодою передбачалося обладнати високошвидкісним інтернетом понад два десятки укриттів у навчаниних закладах – 18 у місті та 5 в області. На думку ТРЕТЯТКА, навчання неможливе без високошвідкісного інтернету, а тому зв’язок з глобальною мережею слід забезпечити і тоді, коли школярі спільно з учителями спускатимуться в укриття, аби не переривати навчальний процес.

Цифровізація та забезпечення безперебійного зв’язку

Новий етап у зміцненні позицій Рівненщини у цифровому просторі настав тоді, коли на посаду заступника голови Рівненської ОДА з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації (CDTO) призначили Олександра ТЕРЕЩЕНКА. Перед високопосадовцем начальник Рівненської ОВА Олександр КОВАЛЬ поставив низку завдань у сфері інформації та цифровізації: наближення адмінпослуг для людей за допомогою цифрових інструментів, збільшення доступності до мережі Інтернет, покращення цифрової освіти, створення систем відцифрування даних. Як повідомляла Рівненська ОВА на своїй офіційній сторінці у мережі Фейсбук, за п’ять років на Рівненщині планують утричі покращити рівень цифровізації. Якщо на сьогодні область цифровізована на 28%, то до 2030 року цей показник прагнуть наблизити до 80 %.



У часи російської агресії важливе значення має не тільки цифровізація, але, як було сказано, забезпечення безперебійного зв’язку, адже кінець 2024 року (як і в попередні періоди російсько-української війни) ознаменувався масовими обстрілами енергетичної інфраструктури України. Тож особливе значення приділялося забезпеченню безперебійного зв’язку. В грудні минулого року, відбувалися наради, які стосувалися забезпечення безперебійного зв’язку. Зокрема, Директор Департаменту цифрової трансформації та суспільних комунікацій Рівненської ОДА Олександр ШЛАПАК підкреслив, що уже тоді мобільні оператори оснащували базові станції акумуляторами, які забезпечують роботу мережі на 4–10 годин. Проте цього часу може бути недостатньо за тривалих знеструмлень.

Мешканців Рівного та області теж закликали подбати про те, аби мати зв’язок у період знеструмлень. Як зазначив Олександр ТЕРЕЩЕНКО, слід подбати, аби під час знеструмлення залишався доступ до інтернету.

- Знаю, що чимало з вас змогли придбати екофлоу, передбачте те, аби ваш роутер теж був підключений. Але це не завжди є рішенням питання, тому я пропонував би наперед зв’язатися з вашим провайдером і вияснити, чи буде його обладнання буде працювати під час цього відключення. Ми постійно працюємо з усіма провайдерами в області, аби забезпечувати таку роботу. Якщо ви вияснили, що ваш провайдер не забезпечує цього, дивіться, звертайтеся, до тих, хто гарантовано надаватиме свої послуги навіть в умовах відключення світла, - зазначав високопосадовець на брифінгу Рівненської ОВА.

Цифровізація = навчання

Влада України почала активно впроваджувати цифровізацію – робити державні та банківські, бізнес послуги доступнішими за допомогою цифрових інструментів. І для успішності потрібно не лише забезпечити зв’язок, але й навчитися і навчити ними користуватися.

- Цифровізація на сьогодні охоплює усі сфери життя. Важко уявити якийсь напрямок, якусь галузь чи аспект життя, які на сьогоднішній день не стосуються цифри. Важливо не тільки забезпечити процес цифровізації, але й підвищувати компетенції населення, аби вони користуватися цим. Важливу роль у напрямку цифровізації відіграють цифрові навички та компетенції. Потрібно вміти користуватися не тільки комп’ютерами, ґаджетами, треба взагалі розуміти, чим ми, взагалі, користуємося. На початку 2021 року, коли почався масштабний процес цифровізації, провели аналіз, який показав, що 53 відсотків українців мали базовий рівень, 34 – просунутий як айтішники, а 13 відсотків (це дуже значний показник) мали низький рівень, тобто не вміли користуватися ґаджетами, комп’ютерами й, загалом, електронними сервісами. Саме тому в Україні створили такий проєкт як Дія.Освіта, де доступні різноманітні навчальні матеріали для представників різних галузей. І крім цього на рівні регіону розробили програму «Цифра в кишені». В бібліотеках, де є комп’ютери та інтернет, кожен може прийти та отримати цифрові навички, - зазначив на брифінгу Рівненської ОВА Олександр ТЕРЕЩЕНКО у червні 2024 року.



Один із прикладів багаторічного навчання охочих користуватися цифровими послугами може бути навчання у комп’ютерному центрі Рівненської обласної універсальної наукової бібліотеки. Зовсім нещодавно оголосили набір у групу «Комп’ютерна грамотність для літніх людей 60+». У ході навчання обіцяють допомогти освоїти використання сучасних цифрових технології у вирішенні багатьох питань, проведенні вільного часу та комфортного життя.

Також минулого року відчутний вклад у цифровізацію зробили і неурядові організації. Приміром на теренах Рівненщини втілювався проєкт для навчання користувачів віком 50+ «Зі смартфоном на ти». Чимало мешканців сіл та селищ мали змогу навчитися використовувати найпоширеніші додадатки. Навчальні сесії відбувалися у Федорівці, Курузванах, Синьові, Русивлі, Майкові, Андрусієві, Дружному, Красносіллі. Навчання проводила неурядова організація "Федорівка пліч о пліч". Реалізувала проєкт в Україні Незалежна медіа-профспілка України за підтримки Федерального агентства з громадянської освіти (bpb) за рахунок коштів Міністерства закордонних справ Німеччини. Організований проєкт Східно-Європейською Асоціацією Громадянської освіти (EENCE).

Новий світ, нові виклики

Цифровізація та глобальна мережа давно стали звичними, буденними речами у новітньому світі. Технології дарують не лише швидкість передачі даних та більший доступ до інформації. Але й нові, доволі рясні, загрози: викрадення даних, атаки на державну систему, розповсюдження фейків та реалізація ІПСО. І агресія Росії проти України це вкотре підтвердила. Однією із протиотрут – це не тільки забезпечення можливості користуватися зв’язком, але й медіаосвіта та цифрова освіта. Й у Рівному та на Рівненщині намагаються забезпечити мешканцям Рівненщини протидіяти ворожим атакам.

Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” та Amediastiftelsen в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів