Ветеранський спорт на Рівненщині: шлях до адаптації та нового життя

Від ініціатив до системного підходу

За словами начальниці управління з питань ветеранської політики Рівненської ОДА Марини Корольової, саме спорт для ветеранів став одним із перших напрямків ветеранської політики в області. Його розвиток розпочався завдяки місцевим ініціативам та загальнодержавним проєктам, серед яких – адаптивні клуби “Нестримні”, що реалізується в межах ініціативи Президента України щодо запровадження адаптивних парків.

“Як тільки стартував проєкт, вже через місяць у нас з'явився перший адаптивний клуб – секція джиу-джитсу під керівництвом тренерки Олени Лісничук, яка пройшла відповідне навчання”, – зазначає Корольова.



Згодом до програми долучився зал “Кросфіт Рівне” з власною програмою реабілітації ветеранів “Hope Wins”. Окрім тренувань з адаптивного спорту, цей проєкт включає роботу з психологом, тілесно-орієнтовану терапію, басейн, каністерапію (терапія з собаками), а також виїзди на природу.

“Спорт тут не лише про фізичну активність. Це про підтримку, спілкування, реабілітацію та адаптацію до цивільного життя”, – наголошує очільниця управління.

У Дубровиці з'явилося два спортивні простори, створені родинами загиблих військових, де тренери працюють із ветеранами та дітьми полеглих захисників. А в Гощі ветеран війни сам став тренером і веде футбольну команду ветеранів та секцію з боча.

Змагання як інструмент адаптації

Ветерани з Рівненщини активно беруть участь у змаганнях на всеукраїнському рівні.

“Щомісяця наша команда їде на змагання. Навіть якщо ветеран не виходить на старт – це вже адаптація. Спочатку він просто спостерігає, потім іде на тренування, а згодом виходить на змагання і навіть займає призові місця”, – каже Корольова.

Окремий напрям – інваспорт, який розвиває професійний спорт серед ветеранів із важкими пораненнями. Так, рівнянин Павло Коритнюк повернувся з “Ігор Нескорених” як один із найсильніших спортсменів у своїй категорії. Разом із командою він виборов бронзову медаль у волейболі сидячи.



До повномасштабного вторгнення Павло служив у 14-й окремій механізованій бригаді імені князя Романа Великого. У червні 2022 року отримав важке поранення під час артилерійського обстрілу на Донеччині, що призвело до ампутації правої ноги вище коліна.

“Вперше про "Інваспорт" почув від друга, ветерана та колишнього учасника Ігор Нескорених Андрія Усача. Але тоді мені було не до спорту – відкладав усе на потім. Аж поки не зрозумів, що навіть винести сміття стає випробуванням. Саме тоді я вирішив почати займатися”, – розповідає він.



Поступово він не лише повернувся до активного способу життя, а й почав ставити перед собою нові виклики: підкорював гірські маршрути у Татрах, стрибав із парашутом, а у 2024 році зайнявся парапауерліфтингом під керівництвом заслуженого тренера України Вадима Полюховича. Саме наставник і переконав його спробувати свої сили у відборі на Ігри Нескорених.

Участь у змаганнях стала для Павла ще одним підтвердженням того, що жодні травми не можуть стати на заваді досягненню цілей. Він продовжує займатися спортом і надихає інших ветеранів не боятися змінювати своє життя після поранень.

“Ігри доброї волі” та соціальна адаптація

Та якщо Інваспорт - це професійний рівень, то адаптивний - це швидше про соціалізацію. У межах заходів соціальної адаптації в області пройшли ініціативи “Дубенська сила”, “Сарненська звитяга”, “Вараський гард”, “Рівненська єдність”, що ознайомлювали ветеранів з можливостями спортивної інфраструктури.



“Важливо, щоб кожен міг спробувати себе у спорті. Наприклад, у Дубні ветерани змагалися у стронгмені, у Сарнах – у різних видах боротьби. І коли на килим виходять хлопці з ампутаціями та демонструють боротьбу – це вражає”, – розповідає Корольова.



Такі заходи стали щорічними, а у 2024 році ветерани активно долучалися до них у різних районах області.

У Рівному ветерани знаходять підтримку та можливість для спортивної реабілітації у спеціалізованих просторах, що створюють дружнє середовище для фізичного та психологічного відновлення. Одним із перших, хто взяв на себе цю важливу місію, став Спортивний простір "Сила".



Саме тут військові та ветерани проходять підготовку, повертаючи собі силу, впевненість і жагу до нових звершень. Чимало учасників тренувань у СП "Сила" вже представляють Рівненщину на змаганнях, демонструючи не лише спортивні досягнення, а й незламність духу. Серед тих, хто підтримує ветеранів у їхньому спортивному шляху, – тренер Ігор Головко, який також представляє цей простір.



“Спорт – це не просто фізичне відновлення, це ключ до соціальної адаптації та психологічної підтримки ветеранів, – наголошує засновник СП "Сила", керівник Школи боксу Даніленко та власник ГК «Моноліт» Олексій Яницький. – Ми пишаємося тим, що можемо допомагати нашим героям у їхньому поверненні до активного життя. І продовжимо робити все можливе, щоб вони мали всі необхідні ресурси для відновлення.”

“Спорт як ключ до нового життя”

Адаптивний спорт – це не лише фізична активність, а й можливість подолати внутрішні бар'єри.

“Військові звикли жити з підвищеним рівнем адреналіну. Після повернення їм потрібно адаптуватися, нормалізувати фізичний і психологічний стан. Спорт у цьому – ключовий інструмент”, – пояснює Корольова.

Крім того, через спорт ветерани поступово відкриваються для психологічної підтримки та інших програм адаптації.



“Коли ти приходиш у зал, а поруч хлопчина без двох ніг жме від грудей – твої проблеми здаються дрібницями. Це мотивує, це дає сили рухатися далі”, – підсумовує очільниця управління.

Ветеранський спорт на Рівненщині – це більше, ніж фізична активність. Це спосіб повернутися до життя. І поки ініціативи зростають, зрозуміло одне – за адаптивним спортом майбутнє.

Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” та Amediastiftelsen в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів