Страсна субота: що потрібно і чого не можна робити у Велику суботу перед Великоднем

Страсна субота є особливим днем для вірян, сповненим молитви, роздумів та підготовки до зустрічі Воскресіння Христового. Це час внутрішнього очищення, коли віряни намагаються відсторонитися від мирської метушні та суєти, зосереджуючись на духовному.

У храмах з самого ранку відбуваються особливі богослужіння. Служиться вечірня з винесенням Плащаниці – полотна, на якому зображене тіло Спасителя після зняття з хреста. Під час богослужіння у Велику суботу відбувається хресний хід з Плащаницею навколо церкви. Перед самою Великодньою службою Плащаницю переносять на Престол, де вона перебуватиме протягом великоднього періоду – сорока днів до Вознесіння.

У другій половині дня у церквах розпочинається освячення пасок, крашанок та інших продуктів, які складатимуть великодній кошик. Люди масово приходять до храмів, щоб освятити приготовані до свята страви.

Цей день також відзначається суворим постом. Дозволяється вживати лише хліб, сирі овочі, фрукти, горіхи та мед. М'ясні, молочні продукти та алкоголь повністю виключаються з раціону.

Окрім харчових обмежень, існують і духовні заборони. У Велику суботу не можна сваритися, голосно веселитися, лихословити та вдаватися до будь-яких негативних емоцій. За народними віруваннями, усе сказане цього дня має особливу силу, як добрі, так і погані слова можуть мати далекосяжні наслідки.

Фізична праця, особливо робота в полі чи ремонтні роботи, також не рекомендуються у Страсну суботу. Натомість вітається прибирання в домі, приготування святкових страв та випікання пасок, оскільки це вважається частиною духовної підготовки до Великодня.

Священнослужителі пояснюють глибокий зміст цього дня: «У Страсну суботу тіло Спасителя спочивало в гробі, але душа Його зійшла в пекло, щоб звільнити душі праведників. Саме тому цей день – не просто траур, а передчуття великої перемоги над смертю».

За давнім українським звичаєм, ніч з суботи на неділю вважається особливою. Віряни йдуть на нічне богослужіння, яке завершується освяченням великодніх кошиків. Існувало повір'я, що той, хто не дочекається світанку Великодня, може зіткнутися з невдачами протягом року.

Цікаво, що ще в дохристиянські часи цей період мав символіку переходу від темряви до світла. З прийняттям християнства ці уявлення трансформувалися, але відчуття очікування дива, оновлення та надії залишилося в культурі й донині.

Велика субота – це час глибокої тиші, але саме в цій тиші зароджується передчуття Воскресіння Христового, великої перемоги життя над смертю.

Що треба обов’язково зробити у Велику суботу:

- Відвідати церковну службу.
- Завершити підготовку до свята: господині закінчують приготування страв, випікають паски та фарбують яйця для освячення.
- Напередодні Великодня важливо примиритися з тими, з ким були сварки, та проявити милосердя до тих, хто потребує допомоги.

Що не можна робити у Страсну суботу:

- Вживати певну їжу, пити алкоголь та розважатися - Триває суворий піст,
- Займатися фізичними та хатніми справами: роботу по дому, в саду чи городі, рукоділля та прання краще відкласти.
- Сваритися, брехати, пліткувати та засуджувати.

Народні прикмети
- Хто сміється у Страсну суботу, той потім весь рік буде плакати.
- Багато води розлилося – буде хороший річний сінокіс і багатий урожай.
- Ясна погода у Велику суботу – слід чекати теплого та сонячного літа.
- Якщо освячене яйце кинути у цей день у воду і вмитися нею, то це зробить людину здоровою та продовжить молодість.