Сьогодні прилавки ринкових кіосків майоріють жовтими, помаранчевими, червоними, зеленими кольорами фруктів та овочів, очевидно, невітчизняного вирощування. У той час як місцеві аграрії змушені вдовольнятися скромним місцем обабіч тротуару… Як ліквідувати таку несправедливість — обговорювали на розширеній урядовій нараді, присвяченій формуванню мережі роздрібно-оптових ринків реалізації сільськогосподарської продукції.
На нараді, де побували і рівненські можновладці (зокрема перший заступник голови облради Валентин КОРОЛЮК), головувала прем’єр-міністр Юлія Тимошенко. Основне питання, що було винесене на розгляд — це облаштування сільськогосподарських ринків в українських містах. За словами прем’єрки, сьогодні кількість таких ринків по всій країні — лише від 350 до 400, хоча їх повинно бути набагато більше. Такі ринки мають бути зроблені з легких конструкцій і виглядати естетично. Задля цього слід провести інвентаризацію підприємств, які можуть виготовити конструкції для ринків.
Не багата й Рівненщина такими ринками.
— Та й ті, що є, мають переважно стихійний характер, — констатує голова обласної асоціації фермерів та приватних землевласників Дмитро УКРАЇНЕЦЬ, який теж був присутній на урядовій нараді. — У Рівному це, наприклад, на вулиці Млинівській, де селяни збираються раз у тиждень.
На його думку, сільськогосподарських ринків в обласному центрі може бути як мінімум п’ять: у кожному “спальному” районі та щорічний ярмарок на вулиці Набережній.
Сплив у пам’яті і той факт, що минулого року на одному із засідань постійної комісії обласної ради з питань аграрної політики, земельних відносин та розвитку села розглядалося питання про можливе облаштування в Рівному сільськогосподарського ринку біля залізничного вокзалу.
— Тоді на адресу комісії надійшло звернення голови обласної сільськогосподарської палати Миколи Вельгуса про сприяння Палаті “викупити за залишковою вартістю у Державного департаменту надлишкового майна та земель Міноборони бази колишнього військового містечка №3 в місті Рівному на вул. Бахарєва, де кожен район області розмістив би свій оптовий ринок”, — розповідає Валентин Королюк. — Однак дискусії на засіданні постійної комісії свідчили про скептичність оцінки передачі за залишковою вартістю цього майна.
Врешті в обласних депутатів (як це у нас часто буває) спільної думки не знайшлося, а Міністерство оборони України, як відомо, “дуже любить” ділитися своїм майном, навіть якщо користі з нього небагато. Питання відправили на довивчення.
Пан Королюк зауважив, що з цього приводу голова комісії Володимир Варфалюк навіть мав розмову з головою обласної ради.
— Облаштування сільськогосподарського ринку на вулиці Бахарєва можливе лише тоді, коли він буде у комунальній власності, — наголосив голова постійної комісії облради з питань аграрної політики, земельних відносин та розвитку села, керівник агрокорпорації “Крупець” Володимир ВАРФАЛЮК. — Якби відповідні структури поклопотали про це, тоді можна було би про щось говорити.
Втім, як експерт, Володимир Варфалюк ліпшим варіантом вважає “розбудову сільськогосподарських ринків десь у передмісті Рівного”.
— Обласна рада виділить два-три гектари землі, а облаштування можна зробити за кошти пайових учасників ринку — агропідприємців, — пропонує він.
У тому, що необхідно облаштовувати такі ринки за межами міста, впевнений і голова постійної комісії облради з питань розвитку підприємництва та залучення інвестицій, власник ТМ “Родина” Микола КУЧЕРУК.
— У нас є траса Київ—Чоп. Чудово було б облаштувати ринки вздовж траси, біля районних угруповань. Наприклад, біля Корця. Або ж об’єднати два-три райони. Місцеві районні сільгоспвиробники матимуть можливість доставляти товар машинами і реалізовувати його, — таким бачить перспективу Микола Кучерук. — Тоді можна виступити з ініціативою фінансувати облаштування сільськогосподарських ринків з районних бюджетів, райони виділяли б і землі під них.
Він також акцентує, що на часі і встановлення м’ясних павільйонів, “де можна було б купити м’ясо місцевого виробника, а не польське, бразильське і ще бозна-звідки”.
Експерти зійшлися й на тому, що наразі для місцевих виробників, окрім “бананових”, “мандаринових” ринків, місця збуту немає. Тоді як сільськогосподарські ринки можуть стати справжньою альтернативою супермаркетам. Адже на ринках товар реалізовуватиметься за доступнішими цінами.
Мабуть, це зрозуміли і в уряді. За словами Дмитра Українця, на нараді йшла мова навіть про те, що “для старту кампанії з облаштування сільськогосподарських ринків в Україні виділять певні кошти з Держбюджету”.
Як виявилось, “певні” кошти — це 90 (!) мільйонів гривень зі Стабілізаційного фонду для підтримки розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів та 10 мільйонів гривень для надання дорадчих послуг з розбудови кооперативних оптово-роздрібних ринків та сільгоспкооперативів. Про це йдеться у протоколі урядової наради.
Справа, звісно, хороша. Без сумніву, перспективна. Однак чи знайдуться у нинішньому держбюджеті “зайвих” 100 мільйонів?
![]()


