Останнім часом рівненські водії-власники автомобілів сумніваються у правомірності дій банків і нотаріусів.
Про це повідомляє Ділове Рівне
Останнім часом до центрів права Рівненського Комітету виборців почастішали звернення водіїв-власників автомобілів з приводу правомірності дій банків і нотаріусів, які посвідчують довіреності, згідно з якими установи банків як заставодержателі, уповноважують своїх працівників зняти з обліку в органах ДАІ передані в заставу транспортні засоби, на які звертається стягнення за невиконаними або простроченими кредитами. Про це повідомляє інформаційний відділ РОГО КВУ.
Правомірність таких дій аналізує юрист РОГО “Комітет виборців України” В’ячеслав Горбенко.
За змістом статті 572 Цивільного кодексу України (далі ЦКУ) встановлено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Відповідно до статті 589 ЦКУ, в разі невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. Звернення стягнення на предмет застави (у нашій ситуації – автомобіль) здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.
Законом, який встановлює порядок звернення стягнення на предмет застави, є Закон України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”. Відповідно до вимог статті 30 цього Закону обтяжувач (у нашій ситуації – банк) має право задовольнити свою вимогу за забезпеченим обтяженням зобов’язанням шляхом продажу предмета забезпечувального обтяження (у нашій ситуації – автомобіля) третій особі.
За таких підстав банк укладає договір купівлі-продажу автомобіля, який є предметом забезпечувального обтяження від імені боржника-власника і є правовою підставою для набуття покупцем транспортного засобу права власності на нього.
Але для здійснення купівлі-продажу авто необхідним є зняття його з реєстрації в органах ДАІ. Для цього банк і уповноважує свого працівника-представника на посвідчення довіреності та здійснення зняття автівки з обліку. Ці дії здійснюються поза судом і тому не відповідають нормам, зазначеним вище.
Також слід зазначити, що поняття представництва чітко визначено статтею 237 ЦКУ, згідно з якою представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов’язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів. Частиною першою статті 238 ЦКУ встановлено, що представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє.
Простіше кажучи, працівник-представник банку не вправі вчиняти дії, обумовлені в довіреності: зняття авто з обліку в ДАІ, ведення переговорів з третьою особою (покупцем) щодо його продажу тощо. Адже банк має право на відчуження предмета застави лише за наявності рішення суду, яке набрало законної сили.
Тому водіям-власникам авто, які стикнулися з такою ситуацією, коли в них намагаються відібрати автівку без рішення суду, що набрало законної сили, радимо негайно оскаржувати такі протиправні дії в органах прокуратури або в суді. При цьому краще звернутися за правовою допомогою до кваліфікованого юриста, адвоката.
![]()


