Бережіть серце чоловіка

Упродовж багатьох років смертність чоловіків в Україні працездатного віку значно переважає показник смертності жінок цього ж віку. Основні причини цього — дорожньо-транспортні аварії, виробничий і невиробничий травматизм, вживання алкоголю і тютюнопаління, низький рівень санітарної освіти (можливості ведення здорового способу життя не надто популярні серед чоловіків). А за рахунок показника смертності у працездатному віці середня очікуваність тривалості життя в Україні на десять років зменшилася порівняно з країнами Євросоюзу.

Серцево-судинні захворювання — найпоширеніша причина смертності в Україні та світі. Щорічно від них людство втрачає понад 14,5 мільйона осіб. Відтак кожному варто подбати про профілактику серцево-судинних захворювань. 27 вересня ми відзначатимемо Всесвітній день серця.

За словами заступника начальника управління охорони здоров’я міськвиконкому Вікторії ПОКОЄВЧУК, щороку в Україні реєструється 50 тисяч інфарктів на 46 мільйонів населення. Висока смертність від серцево-судинних захворювань — це ще й світова проблема. Наприклад, у Польщі показник зареєстрованих інфарктів сягає 100 тисяч випадків захворювань на 30 мільйонів жителів. А тільки за перше півріччя 2010 року відсоток померлих від захворювань систем кровообігу у Рівному становить 63,38%, що практично є показником на рівні півріччя 2009 року.

За матеріалами європейського робочого товариства кардіологів в Україні показник смертності чоловіків від ішемічної хвороби серця один з найвищих. Рівненська область не є виключенням в цьому плані. Смертність через серцево-судинні захворювання у працездатному віці 35-55 років у чоловіків продовжує перевищувати в 3-4 рази смертність жінок.

— Інфаркт — хвороба серцевого м’язу, яка наступає внаслідок спазм чи закупорки судин тромбом. Кров, яка живить міокарду, не надходить, і частина м’язу вмирає, — пояснює лікар-кардіолог кардіологічного відділення Рівненської обласної клінічної лікарні Вікторія ПІДЛІСНА.

— Останнім часом інфаркт міокарда “помолодшав”. Нині не рідкість, коли він вражає людей, які ледь переступили тридцятирічний поріг. “Наймолодший” інфаркт з моєї практики виник у 24-річного чоловіка. Це як ви самі бачите, ще діти, які вже переносять важкі ускладнення інфаркту міокарда. Тому говорити про коронарну хворобу серця можемо, починаючи вже з 20 років. Щоправда, у жінок молодше 50 років інфаркт зустрічається рідко. Від виникнення серцево-судинних захворювань їх захищають гормони.

Серце страждає через паління та стреси
— Одна із причин виникнення серцево-судинних захворювань — вплив ксенобіотиків (хімічні речовини, сполуки (хлор, фосфорорганічні сполуки, ртуть, свинець). Підвищена концентрація в довкіллі виникає внаслідок господарської діяльності людини). Рівнянам це особливо зрозуміло, тому що на нашій території знаходиться “Азот”, діяльність якого безпосередньо пов’язана з виготовленням хімічних добрив.

Ксенобіотики можуть бути представлені в аерозольному вигляді, а також як важкі метали. Наприклад, ртуть, свинець, які мають виражену токсичну дію, здатність осідати й накопичуватися в організмі, — розповідає лікар-кардіолог. — Через тютюнокуріння Україна знаходиться на першому місці серед країн Європи із захворювання на ССЗ. В Україні курить кожен другий чоловік. Інфаркт міокарда у чоловіків-курців віком від 35 до 49 років виникає у п’ять разів частіше, ніж у тих, хто не палить. Це дозозалежний ефект інфаркту від куріння. Чим більше людина курить, тим більшим стає ризик розвитку інфаркту міокарда. Підвищений ризик раптової смерті мають всі 100% осіб, які викурюють 25 і більше сигарет на день. Утім, жінки в цьому напрямі не надто відстають, адже в Україні курить кожна п’ята жінка.

Значним фактором ризику є й ожиріння. Харчування сьогодні дуже змінилося. Якщо ще кілька років тому ми вживали більше здорової повноцінної їжі, сьогодні наші діти, наслідуючи принцип європейських країн, все більше віддають перевагу фаст-фуду. Відповідно обмін речовин змінюється настільки, що вже у 20 років ми фіксуємо зміни судин та клапанів серця.

За словами лікаря, впливає на здоров’я серця й спосіб життя чоловіків. У молодому віці (15—30 років) багато юнаків ведуть сидячий спосіб життя за комп’ютером. Довготривале сидіння може призвести до сколіозу, а часто й до порушення функцій ходи. Внаслідок сколіозу порушується інервація ділянки серця, в результаті чого з’являються болі в серці. І вже в молодому віці ми діагностуємо тяжке серцево-судинне захворювання.

— Як це не дивно звучить, але існує зв’язок раннього інфаркту з внутрішньоклітинними інфекціями (хламідії, вірус герпесу). Цю особливу групу інфекцій ми можемо виявляти з допомогою реактивів. Принцип їх дії такий же, що й у випадку з антибіотиками. Інфекції руйнують клітини зсередини, що спричиняє витончення стінки судин, — додає лікар.

Також факторами ризику виникнення ССЗ є цукровий діабет та артеріальна гіпертензія.

— Навіть призовники, які приходять до нас на обстеження, вже мають підвищений тиск і відповідно стають кандидатами в гіпертоніки, — пояснює Вікторія Підлісна.

Щоденна напруга, дефіцит часу, постійна зайнятість на роботі та вдома, відсутність задоволення від виконаної роботи, невміння та небажання відпочивати можуть призвести до значних емоційних і фізичних проблем. Саме тому психоемоційний стрес розглядають як фактор, що сприяє розвитку серцево-судинних захворювань.

— Чоловіків ще з маленького віку вчать, що вони не повинні плакати та скаржитися. Не впевнена, що це правильно. Звичайно, чоловік — голова сім’ї, її годувальник, але й вони також потребують уваги при виникненні будь-яких проблем. Адже нерідко жінка за постійними домашніми турботами не знаходить часу для того, щоб вислухати і поговорити з чоловіком. Тому важливі теми, які хвилюють чоловіка більше, ніж жінку, залишаються осторонь. А відтак хронічний стрес, який переслідує чоловіка, призводить до таких результатів. Чоловіки потребують психологічної підтримки більше, ніж жінки. Тому дружинам варто пам’ятати, що їхні чоловіки насправді дуже важливі і їх треба берегти. Вдома чоловіка повинні зрозуміти в будь-якому випадку. Адже гармонія в сім’ї — це запорука того, що інфаркт вас не зачепить.
Наявність хоча б одного із перерахованих факторів значно підвищує ризик знайомства з інфарктом міокарда.

Симптоми інфаркту
— Перші ознаки, які сигналізують про виникнення інфаркту, можуть виникнути за день-два до гострого інфаркту, — зазначає Вікторія Підлісна. — З’являється дискомфорт в ділянці серця, колючі болі, відчуття тривоги, невмотивована слабість, втомленість, погіршується сон, інколи змінюється артеріальний тиск. 98% людей в такому випадку вважають, що це патологія хребта, остеохондроз, сподіваючись на те, що це мине. Я раджу при виникненні таких симптомів записати електрокардіограму. Адже в даному випадку краще перестрахуватися, аніж чекати загострення.

Вже при гострому інфаркті починається неймовірний біль у грудях, який віддає в шию, руки, зуби, лопатку, спину. Біль може бути настільки сильним, що людина втрачає свідомість. Він не може втамуватися ніякими знеболювальними препаратами, крім наркотичних (морфій). Хворого кидає у холодний піт, губи стають блідими, падає тиск. У такий момент відбувається некроз, розриваються судини і пошкоджується міокарду. На жаль, часто люди просто помирають на місці, або наступає клінічна смерть.

Прикро, але заходами реанімації населення практично не володіє. У випадку гострого інфаркту до приїзду швидкої слід покласти хворого на тверду поверхню, зробити непрямий масаж серця, в жодному разі не на ліжку, тільки на твердій поверхні (підлозі). Потрібно відразу викликати кардіологічну бригаду, щоб не втрачати час.

У центральній міській лікарні сьогодні функціонують спеціалізовані кардіологічні та неврологічні стаціонари з блоками інтенсивної терапії, де застосовуються новітні методи лікування гострого інфаркту міокарда із застосуванням тромболітичної, інтервеційної терапії та гострого порушення мозкового кровообігу. З 2004 року в лікуванні та обстеженні хворих на серцево-судинну патологію застосовується коронарографія.

Профілактика
― Серцево-судинні захворювання, посідаючи перше місце в структурі й поширення захворюваності, зумовлюють більше половини всіх випадків смерті та третину причин інвалідності населення України. Вони суттєво впливають на тривалість і якість життя населення, на показники втрат економічного потенціалу міста і країни, ― наголошує Вікторія Покоєвчук. ― В українському суспільстві обізнаність щодо факторів ризику від серцево-судинних захворювань дуже низька а знання, що робити у випадку серцевих нападів практично відсутні. Саме тому профілактика хвороб системи кровообігу на сучасному етапі є першочерговою проблемою. На деякі фактори ризику людина цілком може впливати. Найбільше значення в боротьбі з ССЗ мають:
– боротьба з тютюнопалінням
– боротьба з гіподинамією. Регулярні заняття спортом, 30 хвилин щодня неінтенсивних фізичних навантажень
– фрукти та овочі. Дієта повинна містити багато фруктів та овочів, рекомендується 5 порцій протягом дня
підтримання артеріального тиску на нормальних рівнях (нормальний АТ — 120/80, при АТ більше 140/90 слід розпочинати медикаментозне лікування)
– холестерин найбільше сприяє атеросклерозу. Рівень холестерину має бути менше 5 ммоль/л
– підтримання нормальної ваги тіла (показник індексу маси тіла меншою 25 кг/м)
– відсутність діабету (рівень глюкози в крові менше 6 ммоль/л)
– підвищення санітарно-освітнього рівня. Більша поінформованість населення, можливо, посприяє тому, що хтось звернеться до лікаря ще на стадії ранньої діагностики хвороби.

Захворюванням судин більше піддаються чоловіки працездатного віку, які працюють на важких роботах, пов’язаних з підвищенням концентрації шкідливих речовин і порушеним способом життя. Це водії, шахтарі, малярі, електрогазозварювальники, працівники заводів.

Loading

Не пропускайте важливі новини Рівненщини Читайте ОГО у Google News
Підписатися
Поділитися:

Головні новини

Прокрутка до верху