Рівне стало першим містом, у якому пройшов показ рок-опери “Біла ворона”. Квитки розійшлися за два дні, воно й не дивно, адже подивитись на зірковий склад Бенюк—Хостікоєв—Сумська можна було всього за 5-30 гривень, тоді як у Києві це задоволення коштувало б від 15 до 200 грн.
Уже стало хорошою традицією починати гастрольний тур із Рівного. Так склалося і з “Білою вороною”, розповіла в понеділок під час прес-конференції Наталія Сумська (на фото).
Хоча в цій постановці Сумська не грає Жанну, якихось заздрощів чи злоби до молодої наступниці вона не відчуває і завжди радіє за успіхи молодих професійних акторів.
Режисер-постановник Анатолій Хостікоєв зізнався, що перед виставою він дуже хвилювався.
“Біла ворона” має цікаву історію й фантастичне відродження. Прем’єра цієї вистави відбулась напередодні проголошення Україною незалежності, тоді тема свободи була надзвичайно актуальною, згадує Хостікоєв. У 2004 році рок-опера про подвиг французької дівчини Жанни д’Арк стала знову значущою, а поштовхом до її відродження стали події на Майдані. Це був немов ковток свіжого повітря, проте ця вистава не про Помаранчеву революцію, у ній немає барабанів та кольорової символіки, вистава асоціативна. Глядач так чи інакше зрозуміє і проведе аналогію з революційними подіями у Франції та Україні. Головний герой “Білої ворони” — народ, який може або підняти, або спалити лідера.
Разом з акторами та продюсерами на зустріч із журналістами прийшов екс-віце-прем’єр-міністр з гуманітарних питань Микола Томенко. Цю поему він пам’ятає ще із студентських років і вважає, що такий твір не старіє з роками.
— Перегляд її допомагає задуматись над такими речами, як революція, відданість, зрада. Ця опера фантастично актуальна й знакова. У ній — відповіді на питання, які хвилюють і нині, — зазначив Микола Томенко.
Дійство починається надзвичайно ефектно. В абсолютній темряві з’являється Монестрель (Анатолій Хостікоєв), який розповідає сину В’ячеславу історію Жанни д’Арк. Після цього піднімається завіса і на глядачів вилітає вся в білому, з вінком на голові освічена прожекторами Жанна. На великій гойдалці, що зроблена з канатів, її колише наречений Жульєн. Вони закохані. Через декілька днів — весілля. Ліричний спів акторів Юлії Вдовенко та Ігоря Рубішкіна переходить у гамірні ритми — на сцені з’являються ще до двадцяти акторів-селян — усі радіють за пару. Освітлення змінюється, виїжджають бургундці в шкірі та латах на мотоциклах, починаються бійки та насилля, під тяжкий рок співає Столітня війна, яку бездоганно зіграла Наталія Сумська. У такому ритмі, з постійними змінами костюмів та музичних стилів: від року, рок-н-ролу, церковних піснеспівів, джазу до оперних співів, пройшла вистава.
Усі актори, чи то головний герой, чи актор другого плану, віддались грі на всі сто, але найбільше вражає Юлія Вдовенко, талант якої Хостікоєв помітив у проекті “Народний артист”. Її глибокий та приємний голос, що співав про свободу та зраду, до сліз пройняв усіх глядачів.
![]()


