Білорусь нам спокою не дає. Із самого початку повномасштабного вторгнення, хоча й не спостерігається особливої активності на Волинському та Поліському напрямку, але кордон наших сусідів, який пролягає по території нашої області, й далі є простором насиченим напругою.
Й от нещодавно Білорусь знову активно заявила про себе, тягуче занивши новими різкими політичними заявами.
Лукашенко заговорив про війну. Вкотре
На початку квітня Лукашенко заявив – жодних мирних часів бути не може, слід готуватися до війни:
«Жодного мирного часу бути не може. Ми готуємось до війни. І в цій аудиторії, і не лише в цій, люди мають розуміти — ми абсолютно проти війни. Особливо наші офіцери, наші солдати, Збройні сили. Тому що ми знаємо, що таке війна», — цитують Лукашенка джерела, наближені до його пресслужби.
Правда нинішній білоруський держкерівник, як завжди, хитро не уточних до якої війни і головне – з ким, треба готуватися. Але уже за кілька днів з’явилося інше повідомлення – Росія може розширювати можливості обстрілу України далекобійними дронами, адже відстань до нашої столиці значно скоротиться.
Після цього, приблизно через місяць, Лукашенко знову зібрав військових і почав тих, уже традиційно для нього, пісочити. Строїти своїх підлеглих – білоруських владців для багаторічного правителя Білорусі, уже традиція. За останні кілька днів настанови «шефа» мають вислуховувати військові. Лукашенко довго і нудно поучав про озброєння і особливості ведення сучасних війн.
Колишній міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба під час ефіру на власному YouTube-каналі зазначив, що регулярні заяви Олександра Лукашенка про військові приготування свідчать про системний зовнішній примус.
Уже в середині травня білоруси оголосили про початок масштабних навчань ракетних військ та авіації із відпрацюванням бойового застосування ядерної зброї. Маневри проводитимуть спільно з російськими військовими. Про це повідомили у Міністерстві оборони Республіки Білорусь. Мета – перевірка готовності сил та техніки до виконання завдань із застосування тактичної ядерної зброї. Крім того, військові планують відпрацювати питання логістики, зокрема приховане переміщення підрозділів, доставку та підготовку спеціальних боєприпасів.
Під час навчань було дистанційне тренування стратегічних сил за участі російського президента Володимира Путіна та очільника Білорусі Олександра Лукашенка. Формат заходу передбачав відеозв’язок, у межах якого сторони обговорювали відпрацювання дій, пов’язаних із застосуванням балістичних і крилатих ракет.
Ми дивимося на північ
21 травня Президент України Володимир Зеленський відвідав Славутич, поспілкувався із керівниками громад північних регіонів – Київської та Чернігівської областей.
У зверненні зазначив – треба підтримати людей і посилювати захист:
“Це стосується і захисних споруд – фортифікацій та іншого, посилення кордону буде додатково, також наші Сили оборони й безпеки, які є саме на цьому напрямку, – на Чернігів та Київ із території сусідів у Білорусі, яких Росія дуже хоче втягнути в цю війну більше, та з Брянської області. У нас є спроможність для зміцнення, є спроможність і превентивно працювати щодо російських територій – звідти може бути загроза, – і щодо фактичного керівництва Білорусі, яке має бути в тонусі, тобто відчувати реально, що наслідки будуть, якщо будуть агресивні дії проти України, проти наших людей”, – сказав Зеленський.
22 травня Володимир Зеленський відвідав Рівненщину. провів зустріч із начальниками ОВА й керівниками територіальних громад Рівненської, Житомирської та Волинської областей і народними депутатами від цих регіонів. Офлайн та онлайн долучилися представники уряду.
Як повідомляють з Офісу Президента, говорили і про безпекову ситуацію:
«Ми дивимося на північ зараз через ті чи інші сигнали від розвідок. Ми повинні бути сильними. “Рускім” точно нічого не вдасться. Дуже важливо до цього ставитися професійно, мати відповідну кількість військ, засобів, людей і фортифікаційні споруди та кругову оборону. Абсолютно зрозумілі завдання», – наголосив Володимир Зеленський.
Лукашенко хоче виглядати грізно
Із початком повномасштабного вторгнення Білорусь, звісно, допомагала Росії. Один із прикладів – використання росіянами білоруських аеродромів. Однак, Лукашенко намагався відігрувати ролю політичного еквілібриста, балансуючи між тиском «друга» Володимира і власних політичних інтересів.
Бажаючи показати росіянам свою лояльність, Олександр Лукашенко періодично голосно й показово грізно брязкає зброєю: Білорусь проводила, приміром, перевірку боєготовності у вересні 2024, а у серпні 24-го білоруси перекинули майже третину своєї армії до кордонів з Україною. На початку 2023 року Білорусь і Росія проводили спільні льотно-тактичні навчання. У жовтні 2022 стало відомо, що Лукашенко затіяв «приховану мобілізацію». Були і куди серйозніші «дзвіночки». У червні 2023 року, управління СБ України в Рівненській області повідомило про затримання чоловіка, який працював на білоруський КДБ і виконував шпигунські функції біля північного кордону України.
Але цю всю ситуацію великою мірою ілюструє коментар представника української розвідки Андрій Черняка у лютому 2023, коли той пояснював процеси, які знову відбувалися на білоруському кордоні.
“Ми бачимо, що Білорусь ніби й підтримує Росію і в той же ж час, усіма способами намагається утриматися від приєднання до війни. Ми також бачимо, наскільки Росія на них тисне”, – коментував тоді Черняк.
Але варто розуміти – загроза з Білорусі нікуди не зникає. Це стало ще більш очевидним на початку травня, після «міцних» обстрілів України. 2 травня прикордонники бачили заліт з боку Білорусі повітряної цілі, яку у подальшому ідентифікували як повітряну кулю, фактично це засіб, який використовував ретранслятор, для того, щоб посилювати сингал для повітряних засобів ураження, які Росія використовує проти нашої країни під час обстрілів. Це в ефірі каналу «Ми – Україна» 3 травня повідомив речник Держприкордонслужби Андрій Демченко.
Психологічне білоруське танго
Загроза з Білорусі існує постійно від 2022 року. Але і про агресію з Білорусі говорять не тільки останніми днями, але, як можемо переконатися, і перед тим. Білорусь намагається «танцювати психологічне танго» – підводячи війська, проводячи спільні навчання з росіянами, а потім затихаючи на деякий час. Попри тиск з боку Росії, Лукашенко не поспішає більше втягуватися в російсько-українську війну, адже намагається прокласти вектор взаємодії з Європою та рештою світу (приміром, звільняючи політичних в’язнів).
І, спостерігаючи за такими політіграми, такими психологічно-геополітичними «танцями», зберігати холодний розум. Та, при цьому, пильність.
