Сьогодні пальне для сільгосптехніки виробляють із ріпакової (рапсової) чи соняшникової олії, а ще — з риб’ячого чи волового жиру. Як сировина підходять також інші рослинні олії та тваринні жири.
Такі проекти актуальні для українського села в теперішній економічній ситуації, адже собівартість біодизелю значно нижча за вартість звичайного дизпального. Але такі новації нині впроваджуються в основному за гроші міжнародних фондів.
— Такі проекти дедалі частіше реалізуються по всій Україні, — говорить заступник міністра аграрної політики Олександр ШЕВЧЕНКО. — В основному за рахунок грантів чи міжнародних фондів.
На сьогодні собівартість біодизелю складає 2,89 грн, у той час як навіть пільгова ціна звичайного “дизеля” для аграріїв — 4,00 грн за літр. Тобто, на виробництві екологічно чистого пального можна ще й заощаджувати.
— Розвиток таких технологій актуальний не лише для Рівненщини, а й для України в цілому, — каже голова Рівненської ОДА Віктор МАТЧУК. — У нинішній ситуації ми маємо економити газ, а там де можна, — заміняти власним ресурсом.
У планах новаторів — продовжити впровадження новітніх технологій з виробництва біогазу.
— Ми добудовуємо інноваційний доїльний зал, що дасть нам змогу економити електроенергію, — говорить голова фермерського господарства ім.Шевченка (с.Копитків Здолбунівського району) Віктор АТАМАНЮК. — І плануємо встановити установку, яка дозволить з гною отримувати біогаз.
