Соціальна відповідальність — це модно
Віднедавна справжньою ознакою причетності до еліти стало не лише вміння заробляти певну кількість грошових знаків за одиницю часу, а й прагнення змінити життя оточуючих на краще.
15 лютого у Києві, у центральному офісі “Укрінформу” громадськості презентували програму “Бізнес і суспільство”, котра передбачає поступове становлення соціально-відповідального бізнесу. Особливо втішно, що цю програму взаємодії суспільства, влади та бізнесових кіл зініціював та розробив доволі відомий рівнянин — генеральний директор ЗАТ “Трек Любрикантс” Сергій Процик.
У чому суть
Ідея проста, як і все геніальне: бізнес, окрім турботи про власне процвітання, докладає певних зусиль і до процвітання всезагального, іншими словами — проводить певні соціальні програми, наприклад, дбає про екологію краю або організовує стажування молодих спеціалістів. Себто бізнес стає соціально відповідальним. Ідея соціальної відповідальності не нова, вона виникла у 70-х роках минулого століття, коли зросла кількість представників середнього класу. Тоді бізнесу запропонували вкладати гроші у розвиток та добробут громади. Судячи з усього, з тих пір актуальність феномену лише зростає.
— Сьогодні, щоб бути успішним у бізнесі, вже недостатньо платити податки та сплачувати гідну зарплату співробітникам, — переконаний президент Українського національного комітету Міжнародної торгової палати (УНК МТП) Володимир Щелкунов. — Суспільство чекає від бізнесу більшого, а саме — участі у вирішенні соціальних проблем.
Нині ж, коли влада з обов’язками соціального захисту громадян впоратися не може, саме бізнес бере на себе певну частину зобов’язань держави. Здається, усім вигідно.
Влада
За великим рахунком, влада отримує добровільного помічника у справах, до яких у можновладців ніколи не доходять руки, або не вистачає грошей. Як пояснив автор презентованої стратегії Сергій Процик, “Бізнес і суспільство” передбачає побудову ефективних взаємин між бізнесом, владою та суспільством і спільну роботу у сфері молодіжної політики, освіти, працевлаштування, охорони навколишнього середовища тощо. Таким чином, найпроблемніші сфери опиняться у центрі уваги людей, здатних на реальні кроки.
Щоправда, у відповідь влада пропонує небагато: жодних вільних економічних зон, податкових пільг та інших фаворів. Однак обіцяє зменшити податковий прес, а головне — забезпечити прозору, чітку та партнерську співпрацю.
Суспільство
Чого гріха таїти: не довіряють наші люди бізнесу. Стереотип “якщо бізнесмен — значить бандит” міцно засів у головах. І хоча епоха кримінального бізнесу залишилася позаду, ставлення до людей, котрі “роблять гроші”, все ще негативне. Тому прагнення “товстосумів” допомогти простим людям останніх не може не тішити. Тим паче, що раніше системної та постійної допомоги не спостерігалося. Звичайно, окремі випадки мали місце: спонсорування концертів, акцій, подекуди оплата навчання, в окремих і складних випадках — лікування.
Нині ці акти доброї волі обіцяють стати постійними програмами, що, без сумніву, принесе суспільству чимало користі. Та й надія на бізнес більша, ніж на владу, котра лише нарікає на хронічну і тотальну нестачу коштів.
Бізнес
Здавалося б, який сенс вкладати гроші у те, що не дає прибутку. Однак, зиск є і для бізнесу.
Не секрет, що бізнес планує свою діяльність наперед, причому не лише на рік чи два, а на десятиліття. Для того, щоб плани не розходилися з реальністю, потрібне стабільне та прогнозоване середовище. Вкладаючи гроші у цю стабільність сьогодні, бізнес сприяє підвищенню рівня життя та формує ринок збуту на день завтрашній. Є ще один хитрий момент.
— Для іноземних інвесторів соціально відповідальні компанії значно цікавіші, ніж ті, що дбають лише про короткочасні результати, — пояснює Сергій Процик. — Та й світовий досвід показує, що в сучасних умовах жорсткої конкуренції соціально орієнтовані компанії можуть сподіватися на більшу прихильність споживачів. Тому не дивно, що окремі компанії згодні віддавати п’ятдесят відсотків свого прибутку на фінансування соціальних програм, аби лишень вільно працювати.
Перші результати
Оскільки програму презентував її автор, він же і доповідав про перші результати стратегії. Як стверджує пан Процик, початковий етап реалізації програми вже закінчено, а зокрема сформовано інфраструктуру та початковий масив учасників та партнерів. Нині організатори проводять переговори з найбільшими українськими компаніями та робочі наради з фахівцями державних установ (до речі, програма вже отримала схвальну оцінку українського уряду). Найближчим часом планується робоча поїздка у Великобританію, країну, знамениту найвищим рівнем участі бізнесових структур у соціальних програмах, та участь у роботі Європейської комісії “Бізнес у суспільстві” Міжнародної торгової палати.
![]()


