Очікування сесії було напруженим — багато хто припускав, що без конфліктів не обійдеться. У порядку денному найбільш дискусійними були два питання: про зміни в регламенті і про проведення довиборів депутатів облради від трьох округів замість вибулих. Саме вони розділили депутатський корпус, особливо — вчорашніх соратників по помаранчевій революції.
Тривожні очікування
Приміром, вимогу переходу до поіменних голосувань частина депутатів розцінила як бажання нової влади контролювати волевиявлення народних обранців. Прихильники ж регламентних змін пояснюють їхню доцільність необхідністю зробити позицію депутатів відкритою для виборців.
Що стосується питання про довибори, то його обласна рада вже розглядала. На попередній сесії депутати визнали за недоцільне проводити довибори у трьох вакантних округах. На їхньому проведенні наполягали керівництво облдержадміністрації і фракція “Наша Україна”. Проти активно виступили депутати фракції “Народний союз Наша Україна”.
Головний аргумент прихильників довиборів — необхідність повного укомплектування складу облради й дотримання норм закону: вибув депутат — на його місце повинен бути обраний інший. Противники ж довиборів доводили, що 120 тисяч гривень на їхнє проведення можна витратити й оптимальніше — наприклад, розділивши між вищезгаданими трьома округами. Ще один аргумент полягав у тому, що від кожного округу обирається не один, а три депутати, так що два депутати замість трьох цілком можуть попрацювати решту терміну своїх повноважень, як кажуть, “за себе і за того хлопця”.
Уже на попередній сесії в дискусіях прихильників і супротивників довиборів проглядалися певні політичні нотки. Голова облдержадміністрації Василь Червоній, наприклад, припустив, що супротивники довиборів не хочуть їх тому, що бояться поразки на них своїх кандидатів. А лідер фракції НСНУ Віктор Матчук, у свою чергу, висловив припущення, що виконавча влада може взяти у довиборах надто активну участь, і в області може створитися ще одна точка напруги. Місцеві аналітики тим часом припускали, що серед кандидатів на довиборах жителі Рівненщини цілком зможуть побачити деяких керівників виконавчої влади. Висловлювалося припущення, що для когось з новообраних депутатів мандат депутата облради може стати проміжним етапом у боротьбі за крісло голови ради. І, мовляв, довибори потрібні владі саме для цього.
Конфліктне засідання
На цьому тлі й повинна була відкритися сесія. З ранку на площі перед приміщенням, де збиралися депутати, проходило пікетування. Серед вимог пікетуючих, у числі яких було чимало прихильників Української народної партії — притягнення до відповідальності колишньої обласної “верхівки”, проведення довиборів, зміна обласного герба й заборона роботи ринків у недільні дні. У натовпі можна було побачити прапори УНП, партії “Наша Україна” (“Реформи і порядок”) та Християнсько-демократичного союзу, а також плакати, адресовані проти обласних лідерів НСНУ.
Голова фракції “Народного союзу” Віктор Матчук припустив, що людей з районів збирали за допомогою “адмінресурсу”. Голова облдержадміністрації Василь Червоній спростував цю інформацію. “Громадяни України законним способом висловлюють свої політичні погляди”, — охарактеризував він пікетування сесії. І зазначив, що розгалужена мережа політичних партій з первинними організаціями аж до рівня сіл цілком дозволяє добровільно зібрати досить бажаючих з районів і привезти їх у Рівне. Причому — не відриваючи нікого від роботи. “Люди прийшли на площу, тому що хочуть довідатися: хто за нову українську владу, а хто проти”, — заявив лідер фракції “Наша Україна” Мирослав Семанів.
Тим часом із 57 депутатів облради у залі зареєструвалося лише 26, а пізніше число присутніх зменшилося до 24. Лідери трьох фракцій — “Народна довіра”, “Конструктивна дія” і НСНУ заявили, що в такій напруженій ситуації вони відмовляються брати участь у роботі сесії. На думку депутата Валерія Богуцького, лідера фракції “Конструктивна дія”, на волевиявлення депутатів намагаються тиснути. “У кращих традиціях кучмізму”, — додав депутат, викликавши посмішки частини присутніх.
У результаті сесія, так і не відкрившись, пройшла у форматі “зборів депутатів” — лідери фракцій та окремі народні обранці поділилися думками й обмінялися обвинуваченнями. З “гальорки” сесійного залу, де розмістились запрошені, раз у раз лунали образливі для окремих виступаючих вигуки. (Делікатний Роман Василишин, спілкуючись згодом з журналістами, розцінив їх як невихованість, але запевнив, що не бачив, хто саме вигукував).
Особливо дісталось народному депутату України Павлу Сулковському, який вийшов на сесійну трибуну, щоб дати облраді кілька цінних порад. Суть порад представника фракції “Регіонів” звелись до того, що політиканству треба покласти край. Лідер фракції НСНУ Віктор Матчук тим часом заявив, що має у своєму розпорядженні результати соцопитування жителів трьох округів, де депутати повинні були би призначити довибори. За даними цього опитування виходить, що за проведення довиборів висловилися лише 22,8% респондентів, а 90,4% віддали перевагу тому, щоб бюджетні кошти, призначені на довибори, пішли на вирішення господарських питань. Правда, голова облдержадміністрації Василь Червоній заявив, що таким соцопитуванням не вірить і вважає їх “наскрізь фальшивими”. А небажання частини депутатів голосувати за зміни в регламенті, що передбачають перехід до поіменних голосувань, пояснив острахом активістів “Народного союзу” показати виборцям свою “змичку” з депутатами-колишніми чиновниками старої влади. “Чому так звані прихильники Президента об’єдналися зі старою владою і борються з новою українською владою? — поставив риторичне запитання Василь Червоний. — Ось у чому суть конфлікту”.
Що ж далі?
Голова облради Роман Василишин зауважив, що депутати виявилися у складній правовій ситуації. Якби навіть сесія відкрилася і довибори були призначені, вони могли б відбутися не раніше 29 жовтня. Тим часом 1 жовтня втрачає чинність нинішній закон про місцеві вибори. За старим законом проводити довибори буде вже неможливо. Новий же закон, як відомо, передбачає принципово інший механізм місцевих виборів. А така процедура, як довибори, в ньому взагалі не передбачена.
Депутати розійшлися, домовившись знову зібратися впродовж десяти днів. У понеділок президія облради назвала дату проведення сесії: 9 серпня. “Сесія відбудеться за будь-якої погоди”, — обнадіяв журналістів Роман Василишин. І пообіцяв, що обласній раді таки вдасться “розрулити” нинішню непросту ситуацію.
![]()


