Бог звільнив мене від депресії!

Нещодавно церква «Христос є відповідь» провела особливе служіння звільнення від демонічної залежності, на яке з’їхалися люди з дев’яти областей України. Серед учасників були пастори з трьох регіонів країни, які захотіли побачити служіння на практиці та навчитися, аби згодом проводити подібні зібрання у своїх громадах.

Підготовка та хід служіння

Брати та сестри помісної церкви заздалегідь об’єднались у пості та молитві, просячи Бога явити Свою силу. І, як свідчать організатори, Господь почув ці прохання.

Служіння складалося з кількох ключових частин. Спершу відбулося вчення про духовну боротьбу та природу бісів:

хто вони і як діють;
яким чином входять у життя людини;
чому інколи не виходять;
як відбувається процес звільнення;
що необхідно для того, щоб не повернулися.

Далі учасники мали змогу особисто сповідатися, аби відкрити своє серце перед Богом і послабити будь-який духовний вплив. Завершальною частиною стала молитва звільнення.

Прояви та звільнення

Під час молитви, за словами служителів, Божа дія відчувалася особливо потужно. Були духовні прояви, а разом із цим – звільнення.

Після служіння пастори й волонтери спілкувалися з учасниками, слухали їхні свідчення, а з деякими підтримували зв’язок і в наступні дні, щоб переконатися в результатах.

Особиста історія: свідчення Олега зі Львова

«Мене звати Олег, я приїхав зі Львова. Тривалий час мав проблеми з пам’яттю – мені було важко розмовляти, зосереджуватися, згадувати інформацію. Здавалося, що на голові є якийсь тягар.

На служінні я вперше щиро сповідався і покаявся. Під час молитви відчув, ніби щось клацнуло, наче з голови зняли плівку. Я ніби прозрів: мислення стало ясним, легким, пам’ять повернулася.

Дякую Господу за звільнення і за служителів, через яких Він діє. Хотілося б, аби такі служіння поширювалися по всій Україні».

Погляд у майбутнє

Організатори переконані: потреба в служінні звільнення значно більша, ніж може здаватися. І якщо віряни та служителі продовжуватимуть об’єднуватися у молитві, пості та навчанні – таких історій, як в Олега, стане більше.

Бог звільнив мене від депресії!

На служіння звільнення у церкві «Христос є відповідь» у місті Рівне приїхала жінка, яка вже тривалий час боролася з важкими внутрішніми станами. Її історія – типова для багатьох людей, які шукають вихід і не знаходять його ні в медикаментах, ні в психологічній підтримці.

Внутрішня боротьба: депресія, безсилля та небезпечні думки

Жінка розповідала, що переживала:

глибоку депресію, відчай, пригнічення;
фізичне безсилля без видимих медичних причин;
нав’язливі агресивні думки щодо інших людей, включно з власними дітьми.

Найбільше її лякало те, що природні емоції – зокрема, материнська любов – ніби були вимкнені. Вона усвідомлювала, що має любити своїх дітей, але відчувала лише порожнечу і могла піклуватися про них лише через силу.

Лікарські обстеження не виявили патологій, які могли б пояснити стан жінки. Вона приймала великі дози антидепресантів, але це не приносило бажаного результату.

Духовний вимір депресії

Пастор Тарас Сень пояснює, що подібні випадки часто мають духовну природу. У Біблії згадується «дух смутку» (Іс. 61:3), який може проявлятися через:

тривалий пригнічений стан,
безпричинну провину та сором,
відчуття покинутості та безнадії,
нав’язливі суїцидальні та агресивні думки.

Такі прояви служитель неодноразово спостерігав у своїй практиці.

Молитва звільнення: що відбувалося

Перед приїздом на служіння жінка телефонувала для консультації – її голос був приглушеним, сповненим безсилля. Її мама наполягла на тому, щоб приїхати до церкви.

Під час зібрання присутні слухали вчення про природу демонічного впливу, сповідалися та відрікалися від окультних практик, проклять і гріхів. Після цього розпочалася молитва за звільнення.

Те, що відбувалося далі, підтверджувало духовний характер проблеми. У жінки почалися сильні прояви: змінилося обличчя, тіло реагувало судомами, а голос вимовляв слова погрози. За словами служителів, це були прояви духів, які виявляли себе під дією молитви.

Переміна

Через два дні після служіння жінка написала, що відчула різку зміну: депресія, відчай і темні думки зникли. Вона вперше відчувала справжню радість, гралася з дітьми із задоволенням, а не через примус. З’явилася фізична сила та бажання жити.

Пастор зателефонував їй, щоб переконатися у стані. Її голос був живим, радісним. Пізніше це підтвердила також її мама. Жінка й надалі тримає зв’язок зі служителями й отримала поради, як зберегти свободу, яку здобула.