Ще кілька років тому Геннадій жив звичайним мирним життям: мав власну справу, керував проєктами, укладав угоди й щовечора повертався додому до дітей. Усе змінилося у 2022 році. Він вивіз родину за кордон, а сам добровільно прийшов до ТЦК і вступив до Рівненської територіальної оборони. Так з’явився позивний «Харлам».
«Якщо не я, то хто? Я захистив родину, але залишалася мама, мій дім. Ми не маємо права тікати — ми маємо гнати ворога з нашої землі», — говорить воїн.
Північ, Схід і пекло Бахмута
Службу Геннадій розпочав на півночі, поблизу білоруського кордону. Тоді загроза прориву була реальною, а неподалік — атомна електростанція. Коли ж основні бойові дії перемістилися на Схід, батальйон вирушив туди, де було справжнє пекло.
Бахмут, Куп’янський напрямок, евакуації поранених, розбиті дороги, колони під вогнем — усе це стало буднями. Робота без сну, але без скарг.
«Одного разу наша машина заглохла. Я поправив клему, а за цей час інший пікап пролетів уперед. За 150 метрів по ньому вдарив ПТУР. Якби не зупинилися — це були б ми», — згадує Харлам.
Відповідальність за підготовку бійців
Сьогодні Геннадій — головний сержант батальйону. Він відповідає за бойову підготовку, проводить навчання навіть у найважчих умовах: у лісах, на замінованих полях, під звуки ворожої артилерії.
«Сучасна війна — це малі групи, швидкість і жодного права на помилку. Або ти готовий, або тебе нема. Тому ми готуємо хлопців так, як треба», — каже він.
Батальйон як родина
У підрозділі Харлама панує особлива атмосфера — це не просто служба, а справжня сім’я. Разом пройшли вогонь і воду, разом переживають втрати.
«Найгірше — не стрілянина. Найгірше — коли по рації чуєш: “200-й… 300-й…”. І знаєш, хто це. Це твій друг», — з болем говорить воїн.
Віра в перемогу і біль від байдужості
За два роки Геннадій лише тричі бачив родину. Він зізнається: втома є, але рішення піти на війну було правильним.
«Мене тримає віра в Перемогу і думка, що я ще побачу, як мої діти живуть у мирній Україні», — каже він.
Геннадій служить у 5 батальйоні територіальної оборони 104 бригади «Горинь». І для нього це не просто служба — це його фронт і його відповідальність.
