Найбільшою ж проблемою,
за словами начальника
міського управління комунальної власності Петра Кульчинського, до останнього часу був Земельний кодекс, який ніяк не могли узгодити та прийняти в Києві. Отож місту довелося самостійно розробляти Положення про продаж землі й працювати на його основі. Потім цим документом почали користуватися у районних центрах нашої області, а далі — й в інших обласних центрах.
Іншою бідою землевпорядників стало два нових закони, прийнятих практично один за одним у лютому цього року. Перший регламентував створення єдиного реєстру України, згідно з яким кожен об’єкт нерухомості та земельна ділянка отримували номер і вносилися до всеукраїнської бази даних. Підпорядковувалися земельники, у цьому випадку, Міністерству юстиції України. За кілька тижнів у верхах з’явився новий документ, де чорним по білому пояснювали, що вся реєстрація землі та нерухомості проходить під юрисдикцією Дежавного Комітету України із земельних ресурсів. Поки що документ не вступив у дію, але місцеві земельники чекають цього з певним острахом.
— Це може обернутися для міста серйозними наслідками, — каже Петро Кульчинський. — Завдяки новому документу може зупинитися усе будівництво і будівельні роботи, тому що оформлення ділянок у цій ситуації розтягнеться на довгий час. Не виключено, для того, щоб нова система реєстрації запрацювала, знадобиться не один рік.
А це означає, що з приватизацією та орендою землі в Рівному доведеться зачекати. І найболючіше ця проблема вдарить по наповненню бюджету розвитку, завдяки якому фінансується будівництво тієї ж ЗОШ №14.
З початку року до міського бюджету від продажу земельних ділянок вже надійшло понад 700 тисяч гривень. Якщо цей процес не зупиниться, фінансові плани вдасться виконати, переконаний пан Кульчинський. А за нинішніх обставин такого оптимізму в земельників немає.
