Віктор Чайка пригадує, що рік тому обіцяв: у обсягах промислового виробництва місто підійде до рубежу один мільярд гривень. Нині вже є 780 мільйонів. Отже, до заповітної межі — майже рукою подати. У списку “передовиків” — цікаві ротації: знані з радянських часів промислові гіганти (“Азот”, “нетканка”, пивзавод) розташувались по сусідству з підприємствами, які стали на ноги саме за часів незалежності (“Продекологія”, “Акватон”, “Радема”). Темпи промислового росту на деяких нових підприємствах просто дивують. “В цілому економіка міста на хорошому підйомі, шляху назад не буде”, — запевнив міський голова.
Рязанов викупив спорткомплекс
Непоганими назвав В.Чайка й результати роботи будівельної галузі: вона, як випливає з його слів, нарешті ожила. Вдалося залучити інвесторів для будівництва житла і соціальних об’єктів. У порівнянні з минулим роком обсяги будівництва зросли більш як утричі, за дев’ять місяців тут освоєно 18 мільйонів гривень. У стадії будівництва нині — 12 житлових будинків. Усі, як сподівається міський голова, введуть наступного року. “У січні 98-го було 77 довгобудів, нині їх залишилось два, і ті вже беруть у роботу”, — запевнив В.Чайка.
Нарешті прояснилась доля довгобуду спорткомплексу на вулиці Степана Бандери, біля ВПУ-1. Як повідомив Віктор Чайка, його викупив підприємець Рязанов (відомий за фірмою “Пластик”). “Я йому допомагав через Міністерство освіти з умовою, що профіль споруди не буде змінено”, — зазначив В.Чайка.
Бажання побудувати спорткомплекс виявила й фірма “Пульсар” — її зацікавила ділянка поблизу школи №2. Майбутній спорткомплекс, у планах забудовників, буде розрахований на 2500 відвідувачів. Коштуватиме будівництво $2 млн. “Це збірні конструкції, так що за півтора року можна мати чудову споруду”, — каже міський голова.
Уже до кінця року нарешті мають відкрити поліклініку №2 на вул.Драгоманова, будівництво якої, після надходження довгоочікуваних грошей із держбюджету, пішло просто-таки стаханівськими темпами.
Заасфальтують Луцьк і Зарічне
— Думаємо зробити 2005 рік роком житлово-комунальної сфери, — каже Віктор Чайка. — І віддати житловикам і комунальникам максимум тих коштів, які зможемо закласти на потреби їхніх галузей. А то все доводиться виймати гроші з їхнього бюджетного “кошика” для медицини та освіти. От цього року дванадцять мільйонів на медицину забрали і шість мільйонів на освіту. А було б у комунальників ще хоча б десять мільйонів — і забули б ми про проблеми дахів, дверей тощо. Ми проаналізували звернення людей за останні п’ять років. І побачили: якщо наступного року закласти в бюджет вісім-десять мільйонів на житлове господарство, то закриємо всі звернення мешканців, які переходили з року в рік.
Ремонт доріг наступного року міська влада планує проводити за принципом “від центру — до околиць”. Тобто зайнятись благоустроєм Басового Кута, Тинного, Нового Двору, Золотієва, району Молодіжного тощо. “Є всі можливості привести в ідеальний стан усі другорядні вулиці міста”, — каже Віктор Чайка. Адже парк техніки в комунальників нарешті оновився: для їхніх потреб придбали новий чеський каток, навантажувач, асфальтоукладальник. А якісь два роки тому ситуація була зовсім іншою. На початку 2002-го В.Чайка бідкався: за десять років місто придбало комунальникам лише екскаватор і… катафалк для “похоронки”.
Цьогоріч місто випустило 30 тисяч тонн асфальту. “Буде можливість дійти до віддалених вулиць, до яких ніколи не доходили руки”, — пообіцяв міський голова. А після того як їхні мешканці на власному досвіді перевірять дієвість обіцянок міської влади, можна буде з чистим серцем відпустити наших асфальтоукладачів допомагати мешканцям інших міст. “Через два роки в Луцьк можна буде їхати вулиці асфальтувати, — мріє Віктор Чайка. — Або в Зарічне”.
Зустрінемо зиму як білі люди
Поліпшити забезпечення міста теплом, гарячою водою та енергоносіями покликана, за словами В.Чайки, й спільна реалізація проектів з ООН, і недавнє рішення про зниження тарифу на електроенергію для тролейбусних депо. У співпраці з ООН нині будують автономні котельні для трьох медичних закладів: центральної міської лікарні, пологового будинку №2 та дитячої лікарні. “Комуненергія” отримає допомогу на розвиток інженерних мереж з подачі гарячої води. А ще розглядається питання реконструкції котелень на вул.Макарова та в районі радіозаводу. “Якщо все зробимо, — підсумував Віктор Чайка, — через два роки вам, журналістам, не буде що писати про проблеми гарячої води. Закриємо й тему нічного освітлення, освітлення під’їздів. А по дорогах не буде що писати вже наступного року”.
Тролейбусом до зоопарку
Про що писати, вочевидь, таки доведеться? Ну хоча б про ліфти. “Наступного року це буде велика проблема”, — визнає міський голова. Все більше ліфтів відпрацьовують гарантійний 25-річний термін. Капремонт одного ліфта коштує до 50 тисяч гривень, новий ліфт — до 90 тисяч. Грошей традиційно бракує.
Ще турбує міську владу фінансування медицини, передбачене у проекті бюджету-2005. Грошей — впритул, лише на зарплатню. А ще ж пальне, не кажучи про інші потреби. В освітян у цьому плані прогнози набагато оптимістичніші.
Писатимемо і про “маршруточно-тролейбусну війну”. Віктор Чайка знову “незлим тихим словом” згадав “бусікі-мусікі”. Мовляв, треба їх потроху витісняти тролейбусами. Як і планувалось, незабаром пустять тролейбус до вулиці Волинської дивізії. “Замовили проектно-кошторисну документацію, щоб закільцювати тролейбусний маршрут по Північному: Волинської дивізії — Коновальця — Черняка”, — повідомив В.Чайка. Паралельно замовляють документацію на тролейбусний маршрут до зоопарку — щоб захопити обласну лікарню і підприємства, розташовані на східній околиці Рівного. Розвертатиметься тролейбус біля “дівчини” — знаку на в’їзді до міста.
