Заступник директора з кадрових питань ВАТ “Рівнеазот” Тамара Піхота вважає: основний недолік значної частини безробітних — те, що вони відвикли від роботи. Або якщо це молодь, то не мають уявлення про майбутню роботу. Нерідко не уявляють навіть посаду, на яку претендують. Скажімо, маркетологи часто не знають суті власної професії. Через це їм вдається влаштуватись лише експедиторами, у той час, коли попит на маркетологів перевищує пропозицію. Перша проблема таких спеціалістів у тому, що, ще будучи студентами, вони не дізналися суті професії, а наступна — у тому, що їх вчать переважно загальних дисциплін. На думку пані Тамари, людина, яка справді шукає роботу, спочатку має погоджуватись навіть на посаду нижчої ланки, що дає можливість для початку влитися у колектив.
Менеджер з персоналу ЗАТ “Підприємство “Волиньпакфор” Наталія Калитинська зауважує, що більшість осіб, яким відмовляють у роботі, не вміють презентувати себе. Така людина не розповідає про себе сама — інформацію з неї потрібно витягувати. У багатьох випадках обрана спеціальність не відповідає типу характеру людини, а людина не вміє себе оцінити адекватно. Особливо часто доводиться стикатись із завищеним рівнем самооцінки в юнаків.
Отже, коли “за ворітьми” створюється черга із хороших спеціалістів, котрі бажають працевлаштуватися, варто бути конкурентоздатним і розуміти, чого хочеш насправді. Об’єктивно оцінити свої переваги на ринку праці, пройти, при потребі, навчання, перенавчання чи підвищити кваліфікацію, отримати компетентну консультацію з питань працевлаштування — за всім цим варто звертатись у центри зайнятості.
![]()

