Постійний страх втратити партнера та потреба у підтвердженні почуттів можуть бути ознаками тривожного типу прив’язаності, який формується ще в дитинстві.
Тривожний тип прив’язаності одного з партнерів може ускладнити розвиток романтичних стосунків, пише Health. Він впливає на поведінку людини у парі, її реакцію на конфлікти та ставлення до себе. Люди з таким типом прив’язаності часто бояться, що їх покинуть, тому не відчувають себе в безпеці поруч з партнером.
Тип прив’язаності – це стиль побудови стосунків, який формується в дитинстві. На його створення впливають генетичні фактори та стосунки з батьками. У психології виділяють чотири типи прив’язаності: безпечний, тривожний, уникаючий та дезорганізований.
Людям з тривожним типом важко довіряти партнеру та почуватися в безпеці у стосунках. Головна ознака – нав’язливі думки про те, що партнер збирається вас покинути. Про такий тип прив’язаності свідчать: потреба у постійному підтвердженні любові, сприйняття дрібних проблем як загроз для стосунків, пошук ознак того, що партнер віддаляється, припущення найгіршого щодо його поведінки, постійне занепокоєння, низька самооцінка, залежність від партнера та фантазії про найгірші сценарії.
Підтримка від другої половинки може тимчасово полегшити тривогу, але цього недостатньо для тривалого відчуття безпеки. Тривожний стиль прив’язаності виникає у тих, чиї батьки не повною мірою задовольняли біологічні та емоційні потреби. До формування такого стилу призводять: жорстоке поводження батьків з дітьми, генетичні фактори, відсутність підтримки у дитинстві, втрата батьків, стресові фактори, які відділили дітей від батьків.
Як змінити тривожний тип прив’язаності
Діти з тривожним типом прив’язаності звикли, що любов батьків та задоволення потреб можна заслужити. У дорослому віці це не працює. У стосунках на виникнення тривожного типу впливають: початок нових романтичних стосунків, новий етап у парі, конфлікти, стресові події в житті. Такі події для людей з тривожним стилем прив’язаності мають більше значення, ніж для інших.
Тривожний тип прив’язаності можна виправити. Потрібно спілкуватися з партнером і розказати, через що виникає тривога, знайти спосіб врегулювати свої емоції, знайти хобі, проводити час з друзями або родиною, прийняти свій тип прив’язаності та дослідити його. Тип прив’язаності може змінюватися впродовж життя. Позитивно вплинути на стиль прив’язаності можна, звернувшись до дипломованого спеціаліста.
До слова, раніше ми розповідали про те, що психологи дали поради, як м’яко розповісти дітям про Святого Миколая.
