Боєць стрілецького батальйону з Рівненської області на псевдо Верес протягом чотирьох діб брав участь в евакуації тіла загиблого товариша з передової. Операція відбувалася під постійними обстрілами та загрозою атак безпілотників. Попри ризики, підрозділу вдалося повернути полеглого воїна додому для належного прощання.
Служба та бойовий досвід
Верес має понад 19 років служби в органах внутрішніх справ. Останнє десятиліття працював черговим в управлінні організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування. Тричі перебував у зоні АТО, зокрема виконував завдання на Дебальцівському напрямку та поблизу Бахмута. Після формування стрілецького батальйону долучився до його складу.
У червні 2025 року, після бойового злагодження, підрозділ вирушив на передову. Верес перебував на проміжній позиції: доставляв особовий склад на визначені точки, забезпечував бійців водою та харчуванням. Такі логістичні завдання виконуються в зоні постійної небезпеки, адже маршрути перебувають під наглядом противника.
Евакуація під наглядом дронів
13 серпня внаслідок удару ворожого дрона загинув боєць батальйону Сергій Мовчун. Через щільні обстріли підрозділ не мав змоги одразу дістатися до місця загибелі. Спроба евакуації стала можливою лише 23 серпня.
«Лише вранці 23 серпня, коли пішов дощ, п’ятеро наших побратимів на чолі з Барсом дісталися до підніжжя пагорба, де перебував загиблий. Через специфічний ґрунт, схожий на глину, хлопцям було важко йти вгору та пересуватися на місцевості», — згадує майор поліції.
Тіло транспортували понад два кілометри, однак через виснаження група була змушена тимчасово зупинити операцію. Наступного дня евакуацію очолив Верес.
«Через спеку та дощ тіло було зазнало сильних змін. Довелося помістити його у спеціальний мішок. Тим часом «тримали» небо. Назад поверталися через село. За кілометр до виходу із населеного пункту нас помітив ворожий FPV-дрон», — розповідає Верес.
Бійці знищили безпілотник, однак уламки спричинили займання мішка. Після цього група переховувалася в підвалі покинутого господарства.
«Над нами з’явилися нові дрони, тож ми забігли до покинутого господарства й заховались у підвалі. Якоюсь ковдрою затулили вхід. Тоді пролунало 11 вибухів. Коли все стихло ми відійшли до позицій хлопців із київського КОРДу», — пригадує поліцейський.
Згодом Верес разом із побратимами повернувся, щоб завершити евакуацію. На місці перебував нерозірваний протипіхотний боєприпас, який знешкодив фахівець вибухотехнічної служби.
«27 серпня я разом із нашим фахівцем вибухотехнічної служби на псевдо Шеф продовжили евакуацію. Хлопці із «Сафарі» та КОРДу стежили за діями противниками і коригували наш маршрут. Дорога тривала близько години. Шеф знешкодив снаряд і забрали тіло. Коли до наших позицій лишалося близько 150 метрів, нас знову засік ворожий дрон. Та нам пощастило: у безпілотника сідав акумулятор, тож він розвернувся назад», — розповідає боєць.
Повернення додому та наслідки
Попри складні умови, підрозділ виконав завдання. 10 вересня Сергія Мовчуна зустріли «На щиті» у рідному селі Неньковичі. Для родини це стало можливістю провести воїна в останню путь із військовими почестями.
Верес нещодавно повернувся додому. На фронті він отримав травму коліна та переніс операцію. Нині пересувається на милицях і проходить відновлення. Його дружина Марія також служить у поліції, а 15-річний син навчається у військовому ліцеї.
«Мрію про закінчення війни та мирне життя. Щоб хлопці живі та здорові повернулися до своїх рідних, обійняли дітей», — зізнається Верес.
