На кожному другому підприємстві спеціалісти санітарно-епідемічних служб виявили порушення. За минулий рік у більше ніж півсотні виробництв громадського харчування обмежили асортимент продукції.
Українці ХХІ сторіччя досить зайняті аби власноруч готувати їжу. До цього спонукає саме життя. Для багатьох напівфабрикати економлять час та заощаджують гроші. Якщо десять років тому виробників напівфабрикатів було кілька, то нині лише у столиці функціонує майже 70 кулінарних цехів, які виготовляють пельмені, вареники, рибні та заморожені вироби. Темпи зростання виробництва швидкозаморожених фруктів та овочів практично повторюють динаміку м’ясних та рибних напівфабрикатів.
Найбільшим попитом, стверджують фахівці, напівфабрикати користуються у великих містах. Попит спонукає до створення все нових підприємств, на яких організовують відомчо-лабораторний контроль за якістю сировини та виготовленої продукції. Але на кожному другому підприємстві фіксують порушення. Це переважно недотримання санітарно-гігієнічних норм, зокрема, несвоєчасне проходження медичних оглядів працівників та запізніла санітарна обробка.
Імпортований товар перевіряється відповідними службами на митниці. Якщо державної санітарно-епідемічної експертизи немає, то його повертають або відправляють на перевірку. Санепідеміологи стверджують, що великі торгові супермаркети, які проводять реалізацію та зберігання харчових продуктів, практично всі мають санітарні порушення.
Але є й позитивні зрушення. Якщо позаминулого року відхилення від норми становили 11%, то в 2005 році — 10%. Експерти переконані: майбутнє — за “бізнесом для лінивих”.
