Де буває ГМО?
Генні інженери вживили гени бактерій, рослин, тварин до десятків організмів та речовин. Коли ми звернулися до всесвітньої бази даних “GMO-Compass”, з’ясувалося, що зараз модифіковано вже 83 рослини. Найбільше видозмінювали сою, кукурудзу та картоплю. Стільки ж — 83 — груп продуктів, до яких можуть входити генномодифіковані складники. Від морозива до пива (дивися перелік нижче).
Модифікація надає якостей, яких раніше не було. Наприклад, коли у гени сої вмонтовують гени водоростей, вона містить більше жирів. А коли в пшеницю — ген скорпіона — вона стає стійкою до засух.
Такий спосіб змін світу і лякає противників ГМО по всій планеті. Їх головний аргумент — невідомо як це вплине на прийдешнє покоління.
До 1 липня в Україні фактично не існувало жодної системи перевірки та контролю за ввезенням, поширенням та продажем ГМО. Але оскільки така система є в Євросоюзі, виробники продуктів, щоб не везти їх туди дарма, спочатку з’ясовували в українських лабораторіях, чи не зробили вони щось із ГМО.
Найчастіше це робилося у центральній лабораторії Укрметртестстандарту. Ми попросили їх проаналізувати: “у яких українських продуктах найчастіше знаходили ГМО?”. Ось відповідь її інженера, Руслана Облапа — у фарші, пельменях, ковбасі, шоколаді та соєвому м’ясі.
Чи з’явились позначки на етикетках?
Ми пішли перевіряти це до одного з супермаркетів розгалуженої на всю Україну мережі.
Перший відділ — кондитерський. На жодній шоколадці жодних позначок. “Корона”, “Світоч”, “Рошен”, “Мілка”. Інші покупці на це не звертають уваги, охоче кладуть їх до своїх таць. Зате я звертаю увагу на дату виробництва — травень, червень. Усі вироблені до 1 липня, до набуття сили рішення уряду.
Наступний відділ — із замороженими пельменями і варениками. Черга. Дехто уважно читає вміст на звороті. Дехто бере не дивлячись. Зліва направо лежать пакети з відомими торговими марками: вареники з картоплею “Геркулес”, з картоплею та грибами “Три ведмеді”. Поруч з ними пельмені курячі, з яловичиною і свининою тих самих виробників. Ще далі — равіолі білоцерківські “Дригало”. Дата виготовлення — липень. На всіх пачках на лицьовій стороні зелений значок “Без ГМО”.
Вітрина з ковбасою і сосисками — три довгі холодильники. Бігають жіночки в фартухах.
— Вам яку?
— А у якій ковбасі немає ГМО?
— Не знаю, а що це таке? — починає розглядати етикетки. — От що соєвий білок або крохмаль є — пишуть. А чи він з ГМО, чи без ГМО — ні.
Ми все ж знаходимо на етикетці однієї з ковбас — “Молочна ковбаса” торгової марки “Ідекс” — наліпку. Те саме — “Без ГМО”.
Тоді я прошу пошукати на етикетках компоненти, які можуть бути генномодифікованими. За даними “GMO-Compass”, це соєвий білок та крохмаль. Ось у яких продуктах цього відділу ми їх знайшли:
1. Сардельки “Екстра”, Житомирський м’ясокомбінат.
2. Сардельки “Пікантні”, М’ясокомбінат “Ятрань”.
3. Ковбаса варена “Прем’єра”, “Український бекон”.
4. Ковбаса варена “Докторська”, торгової марки “Елітекс”.
Повторюсь, на жодній етикетці жодної інформації про наявність або відсутність ГМО.
Що кажуть виробники?
Ми подзвонили підприємствам, які виробили ці продукти.
Головний технолог Житомирського м’ясокомбінату Наталія ЛУГОВСЬКА повідомила нам, що самі вони свою продукцію на наявність ГМО не перевіряли. А надіслали постачальникам сировини листи з проханням повідомити, чи є у ній ГМО. У відповідь отримали сертифікати, які свідчать, що немає.
Генеральний директор Кіровоградського м’ясокомбінату “Ятрань” Наталія АРТЕМЕНКО сказала, що вони самі перевіряють продукти на ГМО:
— Ми перевіряємо сировину, а потім перевіряємо готову продукцію ще раз. Користуємось лабораторією Укрметртестстандарту в Києві. Ніде не знайшли.
— А чому ви не пишете, що не знайшли?
— Маркування “Без ГМО” ставимо лише на деяких продуктах, переважно дитячих.
— А чому не на всіх?
— У постанові (уряду) написано, якщо ГМО в продуктах немає — можна не маркувати.
Директор підприємства “Український бекон” Михайло БАЩИНСЬКИЙ після двох днів дзвінків і одного листа у приймальню так і не зміг дати відповідь.
Так само вчинив директор ТОВ “Елітекс”.
Не пишуть і не пояснюють, тому що не знаходять ГМО? Або тому що не перевіряють? Або тому що перевіряють та знаходять, але не хочуть про це інформувати? З цими запитаннями ми пішли до контролюючих органів.
Що робить Держспоживстандарт?
Ми звернулися з офіційним запитом до керівника відділу аналізу та моніторингу продовольчих товарів Ірини ВОЙНІКОВОЇ. Вона спочатку погодилася на зустріч. І… за три години перенесла її на невизначений термін, пославшись на зайнятість.
Зате інформацією поділилося наше джерело у Держспоживстандарті. Воно стверджує, що з моменту введення правила жодної лабораторної перевірки товарів, на яких немає позначки “містить ГМО”, державою не було зроблено.
Непряме підтвердження цього ми отримали у Міністерстві внутрішніх справ. Керівник управління ветеринарної міліції Сергій ОКСЮТА розказав нам наступне:
— Ми вирішили активно піднімати цю проблему. Направили лист у Держспоживстандарт з проханням про сприяння та допомогу. 9 липня звідти прийшла відповідь від (голови Держспоживстандарту – “Свідомо”) Лариси Лосюк. У листі вона пропонує перенести ці перевірки на більш пізній термін. У зв’язку із тим, що у Держспоживстандарту немає переліку продуктів, які містять ГМО, а також грошей на незалежні тестування.
Невеличке пояснення. Робити перевірки, не знаючи, де може бути ГМО, а де ні — як стріляти з гармати по горобцях. (Наприклад, не буває генномодифікованих чаїв або персиків). Тому перелік продуктів, які є сенс перевіряти, справді потрібен.
Але, як ми вже вказували, цей перелік є у всесвітній базі даних “GMO-Compass”. Мабуть, українським контролюючим органам його недостатньо. Як повідомив заступник голови Держспоживстандарту Віктор РИМЕР, такий перелік доручено створити Міністерству охорони здоров’я.
Що робить МОЗУ?
Як повідомили у прес-службі Міністерства охорони здоров’я України, такий документ розробляє департамент санітарно-епідеміологічного нагляду МОЗУ під керівництвом Алли Григоренко.
Вона була недоступна для коментарів.
Від себе додамо — закон, що зобов’язали МОЗУ створити такий перелік, було ухвалено два роки тому.
Окрім того, 18 лютого цього року уряд ще раз продублював цю вимогу у своїй постанові.
Що ще треба МОЗУ?
То чи знаходять ГМО?
Ми знайшли відповідь у лабораторіях, які сертифіковані для виявлення цього. Всього їх п’ять. Три в структурі Укрметртестстандарту (у Києві, Вінниці та Сімферополі). Ще одна — при МОЗі, а остання — при Міністерстві аграрної політики (обидві розташовані у столиці).
Чому ми звернулися до них? Бо виходили з припущення, що хоча уряд й не перевіряє дотримання правила, яке сам і встановив, це може за власні гроші робити хоча б частина виробників продуктів. (Власне, саме це стверджувала директорка “Ятрані”).
При цьому ми знали, що лабораторії не мають права повідомляти про результати тестувань нікому, окрім замовників. Тому запитання до них сформулювали так:
1. Скільки за останній період ви перевірили товарів?
2. У скількох з них знайдено ГМО?
Ось відповіді Центральної лабораторії Укрметртестстандарту за результатами червня:
Що перевіряли на наявність ГМО Усього перевірено зразків У скількох зразках виявлено ГМО
Кондитерські вироби 36 –
Ковбаси 26 2
Сосиски 7 2
Пельмені 8 1
М’ясні консерви 6 –
М’ясні напівфабрикати (фарш та ін.) 12 4
Томатні пасти, кетчупи та інші продукти виготовлені з помідорів 18 –
Чипси, сухарики 20 –
Інші продукти 165 –
Продовольча сировина 54 6
Загальна кількість 352 15
А ось відповідь з іншої — Вінницької лабораторії Укрметртестстандарту:
“Досліджено 372 зразки продукції. Із них виявлено ГМО у 55 зразках (соєвий гуляш, соєве борошно, інші вироби з основної сої, ковбасні вироби, плавлені сирки тощо)”.
Залишилося тільки два запитання. Якщо ГМО знаходять під час лабораторних перевірок, але на жодному товарі в магазині не вказано, що вони є, куди вони діваються? Виробники їх знищують чи просто порушують правило про обов’язкове маркування?
І чому уряд, де сім років обговорювалося запровадження цього правила, не зміг організувати контроль за його дотриманням?
![]()


