Чи є охоронні послуги з охорони об’єктів та фізичних осіб об’єктом оподаткування ПДВ згідно з нормами Податкового кодексу України?
Чи застосовується обмеження, визначене п.п. 139.1.12 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України при включенні до складу витрат витрат на відрядження фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником податку, якщо послуги з перевезення, проживання тощо були надані фізичною особою-підприємцем, що сплачує єдиний податок?
– Ні. Оскільки документально підтверджені послуги, що надаються під час перебування у відрядженні фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку або є членами керівних органів платника податку, формують витрати платника податку, які враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, то послуги з перевезення, проживання тощо, надані фізичною особою – підприємцем, що сплачує єдиний податок, не включаються до складу витрат відповідно до підпункту 139.1.12 пункту 139.1 статті 139 Кодексу.
Чи є охоронні послуги з охорони об’єктів та фізичних осіб об’єктом оподаткування ПДВ згідно з нормами Податкового кодексу України?
– Так. Відповідно до п.п.185.1 «б» Податкового кодексу України від 02.12.2010, №2756-VI.. об’єктом оподаткування є операції платників податків з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України відповідно до ст. 186.
Операції, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою викладено в ст.195 Податкового кодексу України. Охоронні послуги по охороні об’єктів та фізичних осіб відсутні.
Також охоронні послуги відсутні у переліку операцій, що не є об’єктом оподаткування, викладеному у ст.196 Податкового кодексу України.
Виходячи з викладеного, надання охоронних послуг по охороні об’єктів та фізичних осіб оподатковується податком на додану вартість на загальних підставах.
У який термін розглядаються звернення громадян?
– Відповідно до ст. 40 Конституції України та на підставі Закону України “Про звернення громадян” і Закону України “Про державну податкову службу в Україні” громадяни можуть звертатись до ОДПС із зауваженнями і пропозиціями щодо діяльності державних податкових органів, заявою про сприяння реалізації своїх прав і законних інтересів чи скаргою на їх порушення.
Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п’яти днів.
Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.
Підприємство – платник єдиного податку та податку на додану вартість подає податкову декларацію з ПДВ поквартально. А в які терміни потрібно подавати копії реєстру податкових накладних?
Згідно із п. 201.15 ст. 201 р. V Податкового кодексу та п. 3 Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.10 №1002, реєстр виданих та отриманих податкових накладних ведеться в електронному вигляді у форматі, затвердженому центральним органом податкової служби, та за власним бажанням платника у паперовому вигляді. Платники податку щомісяця в строки, що передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі для яких встановлено звітний податковий період – квартал, подають органу державної податкової служби копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді.
Чи платити авансовий внесок на прибуток при виплаті дивідендів на користь засновників-фізичних осіб?
– Відповідно до пп.153.3.2 п. 153. ст.153 Податкового кодексу крім випадків, передбачених підпунктом 153.3.5 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку в розмірі ставки, встановленої пунктом 151.1 статті 151 (ПКУ) (з 01.04.2011 р. 23%), нарахованої на суму дивідендів, що фактично виплачуються, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів. У разі виплати дивідендів фізичним особам згідно з пп. а) 153.3.5 п.153.3 ст.153 ПКУ авансовий внесок не справляється.
За якою формою платник податку на прибуток підприємства повинен подавати звіт щодо сум податку на прибуток, несплачених у зв’язку з отриманням пільг за І квартал 2011 року?
Відповідно до п.30.6 ст.30 Податкового кодексу суми податку та збору, не сплачені суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, обліковуються таким суб’єктом – платником податків. Облік зазначених коштів ведеться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Постановою КМУ від 27 грудня 2010 р. №1233 затверджений Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг. Зазначена постанова набрала чинності з 1 січня 2011 року. Порядок №1233 є обов’язковим для виконання суб’єктами господарювання, які відповідно до ПКУ не сплачують податки та збори до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг. Суб’єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та складає звіт про суми податкових пільг за формою згідно з додатком. Звіт подається суб’єктом господарювання за три, шість, дев’ять і дванадцять календарних місяців за місцем його реєстрації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду. У разі коли суб’єкт господарювання пільгами не користується, звіт не подається.
Таким чином, звіт про суми податкових пільг за формою згідно з додатком до Порядку №1233 суб’єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, надає починаючи з періоду – 1 квартал 2011 року.
Чи необхідно виписувати розрахунок коригування до податкової накладної, виписаної в момент здійснення першої події, якщо повернення товарів здійснено у тому самому звітному періоді?
– Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов’язань продавця. Пунктом 192.1 ст. 192 Кодексу визначено, що якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.
Відповідно до п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 21.12.10 №969 у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань відповідно до ст. 192 Кодексу постачальник товарів/послуг виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної.
Таким чином, у разі зміни податкових зобов’язань продавця у зв’язку з поверненням йому покупцем коштів за товари (послуги) або повернення товарів розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної виписується в день повернення незалежно від того, чи здійснювалася така операція у тому самому звітному періоді, в якому було виписано податкову накладну, чи в іншому періоді.
За матеріалами відділу масово-роз’яснювальної роботи ДПІ у м.Рівне.
