Втім, наша країна не готова до скасування обмежень. Хоча з огляду на економічні фактори шкоди від заборони набагато більше.
Типовий власник землі, якого кожен уявляє, — старенька бабуся чи дідусь. Звісно, із 4 гектарами землі їм самим не впоратися. Тому, коли скасують табу на продаж землі, постане логічне запитання: “Чи не продати її за кругленьку суму й достойно жити на відсотки, як зарубіжні рантьє?” До того ж усі передумови для цього є, стверджують в уряді.
Заступник голови Державного комітету України з земельних ресурсів Володимир Жмуцький стверджує:
— Велика кількість законів, які регулюють земельні відносини, є. Як оцінити землю — є закон, як реєструвати землю — є закон і таке інше. У нас же існує мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення товарного виробництва. А вся інша земля продається на аукціонах або вторинному ринку. Але ви чули багато галасу навколо цього? Ніколи.
Чимало супротивників зняття мораторію серед депутатів, кажуть фахівці. На селі проживає понад 30 відсотків населення. Від того, як люди проголосують, залежить майбутнє політичних сил. Нині у парламенті зареєстрований законопроект, який пропонує продовжити мораторій ще на п’ять років. Урядовці вважають ці кроки популістськими, кажуть: заборона продавати землю суперечить Конституції. Адже порушують права громадян. Але додають: селяни не дуже розуміються на ринкових операціях. У цій галузі рівень знань дуже низький. Отже, обдурити їх буде неважко. Землю просто скуплять за безцінь.
Експерт Василь Магас стверджує:
— Висловлюється побоювання, що ліквідація ринку землі призведе до масового перерозподілу землі на користь кількасот сімей України, і деякі прояви цього явища вже спостерігаються, по-друге, є побоювання, що одночасне вивільнення продажу викине на ринок до 2 відсотків угідь.
Це призведе до різкого зниження цін на землю, а відтак не сприятиме ні інвестиціям, ні залученню банківських кредитів. Але й нині взяти позику проблематично. Фермери в основному землю орендують і дати які-небудь серйозні гарантії не зможуть.
Заступник директора Інституту аграрних ринків Роман Корінець запевняє:
— Якщо хтось захоче стати крупним землевласником, то він натикається на два вибори: або оренда, або нічого. Оскільки він не зможе стати власником землі. Тобто очікувати отримання українських калиток при мораторії на продаж землі сільськогосподарського призначення досить проблематично.
Виникає замкнене коло. Сільське господарство потерпає від нестачі коштів. Втім, інвестицій ніхто не вкладає, оскільки земля не може стати предметом застави. Отак і сидимо — з порожніми руками на валізі з грішми.
