Враховуючи ці обставини, й домовився про ексклюзивне інтерв’ю з Данилом Корилкевичем.
— З огляду на те, як часто бачу вас у Дубні, дивною виглядає легенда про те, що ви знаходитесь далеко за межами України …
— Дійсно, я майже весь цей час перебував в Україні. Лише двічі за минулий рік виїздив до Туреччини, де вів ділові переговори. А той, хто хотів зі мною зустрітись, міг знайти мене через телефони приймалень Львівської, Тернопільської чи Рівненської обласних рад.
— Вашого сина Михайла уже давно “переселили” в Англію…
— Михайло у цьому році завершує навчання у Київському інституті інвестиційного менеджменту. Він успішно оволодіває сучасною бізнес-освітою і водночас вдосконалює свою англійську мову. У нього все нормально.
— Будь ласка, конкретніше про те, якими справами зараз займаєтесь.
— Роботи вистачає. І в мене, і в сина є свій бізнес. А що стосується ЗАТ “Дубноцукорагро”, то ця компанія працює в кількох напрямках. Є підприємства, які займаються вирощуванням різних сільськогосподарських культур, другі спеціалізуються на цінних паперах, треті — переробкою сировини, у компетенцію четвертих входить торгівля зерном та інше. Одне слово, товариство наше багатопрофільне і, я б сказав, взаємодоповнююче. Скажімо, якщо Кременецький цукровий завод в якийсь із сезонів гірше спрацює, то більший внесок у загальну ”скарбничку” зробить Дубенський цукрозавод і т.д. Загалом цукрозаводи товариства у минулому сезоні попрацювали добре, досягнувши найвищого виходу цукру серед підприємств галузі в західному регіоні.
— Мабуть, і переробкою цукру-сирцю може похвалитись у ці дні теж не кожен цукрозавод?
— Так, Дубенський цукровий — єдиний на заході завод України, що переробляє сирець на давальницьких умовах. І дуже приємно, що люди мають роботу і, відповідно, зарплату.
— Кажуть, що вас ще ні разу не бачили не тільки на засіданнях постійної комісії з питань земельних відносин, у склад якої ви входите, а й на жодній сесії обласної ради…
— Я дуже вдячний голові обласної ради пану Василишину і депутатам за те, що ввели мене у комісію з питань земельних відносин. Але тим, хто хотів мене обов‘язково бачити на всіх без винятку сесіях, я хочу нагадати, що після завершення повноважень голови обласної ради я мав право на піврічну відпустку із збереженням заробітної плати. Повернувшись з відпустки, брав участь у роботі сесії обласної ради, яка відбулась 24 січня цього року.
— Пане Даниле, займаючи посаду голови обласної ради, ви були ініціатором створення в області фонду підтримки вітчизняного виробника. Наскільки відповідає дійсності інформація про порушення кримінальної справи за фактом використання коштів фонду?
— Я і зараз кажу, що такий фонд в області потрібен. І ті 500 тисяч гривень бюджетних коштів, які у нього закладені на 2003 рік — це, звичайно, мізер для підтримки малого і середнього бізнесу, який є основним платником податків. А щодо кримінальної справи, яка нібито була порушена з приводу використання коштів фонду, то після того, як з цього приводу відбулось понад 25 перевірок компетентними органами, зловживань у діях посадових осіб фонду не виявили. І я можу назвати кілька десятків підприємств, яким була надана допомога з фонду і які завдяки цій підтримці зараз міцно стоять на ногах.
— Кажуть, що ви останнім часом неохоче йдете на контакт з пресою.
— Це неправда. Якби хтось із працівників пера чи електронних засобів звернувся з проханням зустрітись і поспілкуватись, я б, повірте, не відмовив. Такої ініціативи ніхто з них не проявляв. У нас же звикли писати про високих посадовців, а я нині не у керівному ешелоні влади. І навіть не керівник ЗАТ “Дубноцукорагро”.
