Уздовж українсько-білоруського кордону запровадили додаткові обмеження. Уряд визначив кілометрову смугу вздовж державного кордону, де діє спеціальний режим перебування. Обмеження стосуються вільного пересування та виконання робіт, якщо вони не стосуються оборони держави або охорони державного кордону. Такі правила мають враховувати особливості територій, які безпосередньо прилягають до кордону.
Однією з причин посилених обмежень залишається мінна небезпека. У попередні роки в прикордонній місцевості траплялися випадки підривів, тому перебування на окремих без дозволу – небезпечне
Доступ закритий не цілковито
Але встановлення спеціального режиму не означає, що доступ до всієї кілометрової зони повністю закритий. У її межах розташовані населені пункти, де живуть мешканці Рівненщини. Для них, а також для інших людей, які мають обґрунтовану необхідність перебувати на відповідній території, передбачена процедура отримання дозволу.
Які правила діють у кілометровій зоні, кому необхідно оформлювати дозвіл, які види діяльності там обмежені та куди звертатися жителям прикордонних населених пунктів — розповів на брифінгу в стінах Рівненської ОВА офіцер 9-го прикордонного загону імені Січових стрільців Руслан Рудницький.
“В серпні цього року Кабінет Міністрів України вніс зміни до постанови № 1147 від 1998 року. Зокрема, доповнено пункт 2-1 додатковим абзацом, згідно з яким на період воєнного стану встановлюється спеціальний прикордонний режим на ділянках місцевості шириною 1 кілометр від лінії державного кордону. Згідно з цим спецрежимом перебування, пересування, проведення робіт не пов’язаних з відсіччю агресії або охороною державного кордону, там заборонені. Перебування осіб в принципі”, – пояснює Руслан Рудницький.

Аби мати змогу захистити Україну
Причини суворішання норм – очевидні – зміни внесли для того, аби прикордонники і сили оборони мали змогу забезпечити захист України.
«А також з метою збереження самого цивільного населення. Ця смуга використовується для встановлення відповідних споруд та загороджень. І перебування людей, які не орієнтуються на місцевості, або не знають про ці споруди та загородження, небезпечне саме для них», – говорить Руслан Рудницький.
Читайте також: Білорусь продовжує розвивати військову інфраструктуру: це стосується і Рівненщини
І, як уже згадувалося, строгіші норми ввели через небезпеку для життя:
«Само собою, що це і мінна небезпека. Тим паче, що в попередні роки, були випадки, коли спрацьовували певні інженерні засоби», – пояснює Руслан Рудницький.
Як тепер «дійти на свій город»
Чимало населених пунктів знаходяться у цій кілометровій смузі, тому прикордонники відносяться з розумінням до потреб місцевого населення. Аби, наприклад, потрапити на свій город, котрий розташований на подібній території, потрібно звернутися до прикордонного загону та подати відповідну інформацію.
А саме:
- Прізвище, ім’я, по-батькові;
- Документ, що посвідчує особу;
- Надати підтверджуючий документ, що особа там має земельну ділянку в цій смузі місцевості. Або має право обробляти земельну ділянку. Чи те, що там є господарські споруди або об’єкти, де особа здійснює свою діяльність.
«Після проведення перевірок, буде надано дозвіл на перебування в такій місцевості. Тим, хто отримає такий дозвіл, роз’яснять правила поведінки в цій місцевості. Зазвичай подібні дозволи, в основному, стосуватимуться населення, яке проживає у прикордонній смузі, безпосередньо біля цієї кілометрової смуги», – пояснює Руслан Рудницький.
Читайте також: Білорусь удосконалює інфраструктуру для потенційного розширення агресії проти України: згадується Рівненщина

Дозвіл можуть і не дати
Існують випадки, коли у такому дозволі можуть і відмовити:
«В принципі це основна така велика особливість. Просто перебування там вимагатиме додаткових певних перевірок таких зі сторони якраз 9-го прикордонного загону імені Січових стрільців. Приміром, якщо особи потрапляли в поле зору правоохоронних органів або, наприклад, за попередній період часу притягувалися до відповідальності якраз за порушення прикордонного законодавства, то вона туди не буде допущена», – каже Руслан Рудницький.
Прикордонники можуть перевіряти і документи, і транспорт
Закон дає право прикордонникам проводити перевірки:
«А що стосується самих змін до законодавства, окрім зазначених, додаткових немає, але користуючись можливістю, хотів би наголосити, що Рівненська область – фактично прикордонна. Сарненський і Варашський райони взагалі постановою Кабінету Міністрів № 1199 від 1998 року, визначені як контрольовані прикордонні райони, де діє загальний прикордонний режим. Й на обшар такого району поширюється прикордонний режим. І прикордонники мають право первіряти документи, оглядати транспортні засоби. Прошу врахувати, що у відповідності до положення про прикордонний режим, до якого були внесені зміни, воно передбачає, що особа, яка пересувається транспортним засобом або особа, яка перебуває у контрольованому прикордонному районі, на вимогу прикордонника повинна показати документи на підставі яких вона перебуває на контрольованому прикордонному районі. Це документи, що посвідчують особу, а на воєнний час також чоловіки віком від 18 до 60 років мають мати при собі військово-облікові документи. А водій, якщо це була зупинка транспортного засобу, повинен зупинити транспортний засіб, надати свої документи, пасажирів, реєстраційні документи на транспорт. А також надати можливість оглянути транспортний засіб. В контрольованих прикордонних районах ми маємо на це право. І невиконання законної вимоги прикордонника, тягне за собою адміністративну відповідальність», – зазначає офіцер 9-го прикордонного загону імені Січових стрільців Руслан Рудницький.
Куди звертатися для отримання дозволу
- Номер телефону: 067 412 06 27
- Електронна скринька: gitomir_zagin@dpsu.gov.ua
Головне фото – ілюстративне з dpsu.gov.ua. Фото Руслана Рудницького надане з РОВА. Інфографіка створена за допомогою ШІ.
![]()


