Ще до урочистого відкриття фотогалерея була переповнена. Автор ледве встигав відповідати на питання, пояснювати ті чи інші нюанси зйомки знайомим, друзям та пресі. Та ось усі згуртувались у холі, з нетерпінням очікуючи слова від винуватця події. Пан Харват (до речі, він — голова Рівненської організації фотохудожників) був небагатослівний. Він лише зробив акцент на дітях, як найбільш щирих та безпосередніх істотах.
— Я намагався відтворити деякі моменти життя дітей з різних куточків світу, — розповідає пан Олександр. — Якого б кольору не була шкіра дитини, вона відчуває те ж саме, що і її ровесники з іншого континенту.
А ідея створити експозицію, присвячену дитинству, виникла випадково. Фотографуючи малечу, художник помітив, що діти завжди поводяться просто, їх обличчя — немов дзеркало, відображає почуття, емоції. Подорожуючи світом, камера Олександра Харвата “ловила” цікаві моменти дитячого життя. Тому й вирішив зробити фотоекспозицію, де зібрав найцікавіші роботи. Яскраві знімки відображають малих, які танцюють чи купаються, грають у футбол чи протестують проти наркотиків, продають бублики чи просять милостиню. До речі, фоторобіт з проблемною тематикою на виставці чимало. Автор планує в подальшому створити нову експозицію, присвячену дитячому жебрацтву та експлуатації дитячої праці.
