Дієтична “інтертріпація”

“ОГО” цікавилась, чи легко позбутися зайвих чотирьох кілограмів і сантиметрів

Останнім часом постійно ловила себе на думці: час схуднути! Повернення з чергового відрядження додало зайвий кілограм, а тут ще різдвяні свята наближались — пампушки, тістечка… Годі, сідаю на дієту! Досвіду схуднення не мала, тому вирішила все, сьогодні нічого не їм, а поки що знайду найбільш підходящу дієту і почну.

День перший: зелений чай

— Зараз я тебе пригощу дечим, — нахиляється подруга Тоня до свого пакета і продовжує копошитися в кульках. — Мама мені тут маковик дала на обід.
О, супер! Відчувала мама, коли його треба давати, — промайнуло в голові. А до цього ніколи не давала! От тобі й перші перешкоди. Повен рот слини, думки про булочку, а перед очима — Антоніна, яка смакує маковиком. Але не здамся, думаю, лише перший день…
Найтяжче було вдома. Повернулася, рідні вечеряють. А я знову слинку ковтаю, тут чую голос:
— Мала, бігом сюди! — кличе тато, і я миттю біжу до вітальні. — Зараз швидко підеш з нами картоплю їсти. Читай новинну стрічку!
Ліворуч годинник — 19.34, праворуч — слова: “Відома бразильська модель Ана Кароліна Рестон (21 рік) померла від виснаження”.
— Та ні, я ж не буду виснажувати себе, ось іду пити чай з медом, — розпливається обличчя у посмішці, виправдовуючись, а ноги рушають на кухню за чаєм.

День другий: овочі + томатний сік

Ще вчора звечора замовила мамі начистити моркви та відкрити банку з огірками.
Йдучи на кухню снідати, з кімнати чую голос мами, яка дуже хвилюється за моє кардинальне схуднення:
— Кролику, іди їж моркву! Ти ж сама як та морква! — підбурює мама мої сумніви щодо рішення, немов відчуваючи мої думки типу: “А й справді, навіщо?”
На роботі колеги вже не експериментували з моєю витримкою. Та й якби насмілилися, то я поспіхом при будь-якій небезпеці запихала до свого рота шматочки моркви. А подруга Катя, що по дорозі забігла в офіс, сказала лише одну фразу:
— Ну ти й дурна!
Думаєте, я постійно знаходила собі виправдання? Ні, бо ввечері після дієтичної картоплі з капустою “всухом’ятку” з’їла одну шоколадну цукерку і випила п’ятдесят грамів червоного вина.

День третій: яблука + зелений чай

Тут мене вперше відвідала думка, щоб з’їсти півхолодильника. І руки наче не тремтіли, коли я їх рівно тримала, але мандраж по тілу гуляв. І тримав він мене до обіду, аж поки не завантажила себе справами настільки, що очі жовті стали. Тоді почала гризти яблуко за яблуком, щоби зняти із себе вигляд зомбі.
Знову вечір, який щоразу зваблює щось з’їсти зайве. І тут ще й Армагедон у животі почався! Згадався шкільний вислів: “Мама есемески посилає!”. Та ще й спокусливе:
— Ти будеш халвичку їсти, я в магазин іду. Купити? — розпливлося обличчя тата у посмішці. Поглянувши на мою скривлену фізіономію, він продовжив:
— Дурдом!
З почуттям голоду і бурчанням у животі я заснула, вираховуючи перед сном години, які треба пережити в голоді.

День четвертий: овочеві салати + зелений чай

Це була субота, а вихідні, проведені вдома, завжди позначаються на талії, а тут треба було лише споглядати… як інші смакують курятиною!
А потім через кожні дві години мені приходили й казали:
— Та з’їж щось!
І я йшла жувати вінегрет, який вже за п’ятою ложкою ставав поперек горла… Отаким несмачним той вінегрет і уві сні прийшов до мене, певно, лякати наступним дієтичним днем.

День п’ятий: варена риба + зелений чай

І от у неділю, з’ївши порцію вареної риби, я почала себе жаліти. Мені шкода стало і свого організму, і свого шлунка, який раніше і дня не міг прожити без солодощів, а тут уже п’ятий день… Моя совість здала позиції, і я чимдуж побігла до магазину купувати печиво, але пісне “Марія” (певно, совість прокинулась після солодкого сну і бездіяльності). З’ївши одну печенинку, вирішила, що ще однісіньку — і все. Але день завершився тим, що схрумала їх аж п’ять. Шукаючи виправдання, мовляв, п’ятий день і п’ять з’їла.
— Це називається капець дієті! — махнув рукою колега Володя, дізнавшись про моє “нестримне бажання” до поїдання печива під час схуднення.
А ввечері я знову себе жаліла. Всі вирішили, що моїй дієті кінець, але я знала, що ні, тому і з’їла сім-вісім штук арахісу у шкаралупі. Він же дієтичний!

День шостий: скибка хліба + 250 г твердого сиру + зелений чай

Порушниця! Виявилося, що після того, як відчула смак злочину над своїм організмом, який і без того страждає від дієти, то зупинитися вже не змогла. От і сьогодні вийшло не дуже чесно. Я пішла в гості на роботу до хорошого знайомого Геннадія, і тут не обійшлося без пригощання. Як я не відмовлялася, ніс відчував приємний запах і голова думала, як би то обманути шлунок. Нагнали на мене дурман, одним словом! Так і вийшло, що з’їла я три маленькі шматочки козинакі із зернят. Потім шкодувала, що порушила, але жаль вже за кілька хвилин зник і на обличчі замість виснаженого погляду з’явилась посмішка.

День сьомий: п’ять варених яєць + зелений чай

Наближається закінчення моїх страждань, з кожним днем, та що там днем! Кожну мить настрій піднімається, і відчуття свята приходить! Ну свято — це завершення! День наче був безпроблемний: яйця, яйця, чай, чай… А от вечір!
Сестра після роботи зайшла в магазин й купила арахісу і чорного шоколаду.
— Який смачний! — каже Наталя. — Хочеш? Але ж ти на дієті! — сама відповіла на свою пропозицію.
Її погляд мене випробовував, і знову зробила погрішність. Я схопила одну арахісинку в шоколаді і вийшла з кімнати. Яка ж вона була мені смачна після тих інкубаторських яєць!
Потім дванадцята за день чашка зеленого чаю, і неспокійний сон, який, без сумніву, приведе мене до нового дієтичного сну.

День восьмий: варена курятина + зелений чай

Ще три дні залишилося, та й сьогодні нескладно — їстиму цілісінький день курку. Крім курки, приємним було визнання знайомого Сергія:
— О, ти вже тут схудла, схудла, — показує на стегна, — тепер уже видно!
Ввечері трохи згрішила: я знову з’їла два печива “Марія” і все запивала й запивала тим чаєм, ну який зеленого кольору!

День дев’ятий: будь-який бульйон + зелений чай

Вже в котре я почала змінювати стандарти меню, бо ж від папірчика, на якому написано дослівно що, як, коли і з ким їсти, мене тіпало і вивертало навиворіт. Ще вранці я випила бульйону, а вже до вечора за відсутності будь-якого бульйону, з’їла тарілку борщу. Але не українського! Там не плавало сало і м’ясо, і сметана поверх не випливала з тарілки. Так що я прирівняла свій борщик до бульйончику.
А мама вже з моїми підрахунками збилася та й каже:
— Що ж то за дієта така, що вже місяць триває?
А мені вже ці слова були як солов’ю, бо ж я знала, що завтра останній день!

День десятий: повторити будь-який із десяти

Отут почалась “інтертріпація”: мої варіації на тему дієти досягли апогею. Такі складні слова як, приміром, “інтерпретація” осилити я вже не могла. Почувалася трохи виснаженою, але задоволеною. Враховуючи, що я поїхала у чергове відрядження, ні чай, ні сир, ні тим паче курятина мені не світили, тому напередодні купила сто грамів родзинок, смаженого арахісу та кураги. От на цьому й цілий день прожила. Однак це було нелегко, адже на фуршеті після конференції на столі (ну і перед моїми очима теж!) стояла величезна тарілка з солодощами, бутербродами, різними салатиками… Ще й досі та краса перед очима стоїть. Бр-р-р-р! Попри те я собі в той день не зрадила, бо окрім сухофруктів більше нічого не вживала, ну хіба що чай болотного кольору пила…

…У ході дієтичної епопеї ніхто не постраждав, окрім целюліту на стегнах та талії. Величина знищення — чотири сантиметри. І втрата у вазі — також чотири кілограми.
Шкіра на обличчі стала свіжішою. І якщо чесно, то планую купити нову шафу, бо знайшлося багато речей, які не могла натягнути на себе вже кілька років. До того ж на свою адресу віднедавна чую:
— То ти добре стухла! Я теж так хочу! Порадь!
— Ти вдягла ці штанці, щоб показати, як схудла? Та видно, видно!
— Якась ти вища стала!
— Нову спідницю купила?
Бажаєте відчути на своїй шкурі такі дієтичні махінації — вперед!

Loading

Не пропускайте важливі новини Рівненщини Читайте ОГО у Google News
Підписатися
Поділитися:

Головні новини

Прокрутка до верху