1. Захисниця американських дітей
Софі Ірен Леб народилася в Рівному 4 липня 1876 і була старшою серед шести дітей. Коли їй було 6 років, родина переїхала до США та оселилася в містечку Маккіспорт недалеко від Піттсбурга. Через 10 років життя за океаном батько Софі, ювелір, помер, а вся турбота про сім`ю лягла на їхні з мамою плечі. Дівчинка продовжувала ходити в школу, але паралельно працювала в місцевому магазині, щоб хоч якось допомогти рідним.
Софі закінчила школу, стала вчителькою, а через деякий час вийшла заміж за власника магазину, в якому працювала підлітком. Шлюб виявився невдалим – вони розлучилися, і в 1910 році вже вільна від сімейних зобов`язань Софі переїхала в Нью-Йорк.
У 1915 році вона стала головою Комітету з охорони дитинства в Нью-Йорку і пробула на цій посаді 8 років. За цей час їй, єврейці з Рівного, вдалося зробити неймовірно багато для дітей та матерів, які залишилися без підтримки. Леб також займалася реформуванням міського управління, боролася з корупцією в Комісії з комунального обслуговування та багато іншого…ЧИТАТИ ДАЛІ
2. Ілюстратор Штаєрман
Михайло Якович Штаєрман народився в місті Рівне у 1904 році, але про його дитинство і сім`ю нічого не відомо.
Відомо, що в 1929 році Штаєрман закінчив Харківський художній інститут, а серед його вчителів були такі художники, як портретист і колекціонер Михайло Шаронов та український живописець Олексій Кокель. Кар`єра у Штаєрмана складалася непогано – з 1939 року він брав участь у республіканських та міжнародних виставках, а його персональна виставка пройшла вже після війни – у 1965 році в Києві.
Після війни Штаєрман повернувся до Харкова. Був членом Харківської організації Спілки художників України з 1974 року. Займався і живописом і робив ілюстрації – зокрема, до дитячих видань. З його приголомшливими малюнками вийшли українські переклади таких книг, як «Принц і жебрак» Марка Твена, «Плавучий острів» Жюля Верна і «Літаючі тарілочки» Фрідріха Вольфа… ЧИТАТИ ДАЛІ
3. Мама Оза
Про Фаню Муссман мало хто знає, але саме її син зумів домогтися світової слави. Знаменитий ізраїльський прозаїк Амос Оз (Клаузнер) народився в Єрусалимі, а його мама, Фаня – у Рівному. Відомо, що її батько тримав тут млин, а в 1934 році – чи то передчуваючи, що насувається трагедія, чи то бажаючи для своїх дітей і дружини кращого життя, емігрував з родиною до Хайфи.
Ймовірно, сімейне життя Фані було непростим. Коли майбутньому письменникові виповнилось лише дванадцять з половиною років, вона покінчила життя самогубством… Книгу «Повість про любов і пітьму» нещодавно екранізували, а оскароносна зірка Наталі Портман зіграла в картині рівнянку Фаню.
Про своє дитинство письменник згадував так: «Весь будинок був заповнений книгами: батько читав на шістнадцяти або сімнадцяти мовах і говорив на одинадцяти (на всіх – з російським акцентом). Мама говорила на чотирьох або п`яти мовах і читала на семи або восьми. Якщо вони хотіли, щоб я їх не зрозумів, то говорили один з одним по-російськи або по-польськи. (Вони досить часто хотіли, щоб я їх не розумів. Коли одного разу мама випадково в моїй присутності сказала про когось на івриті «племінний жеребець», батько сердито осмикнув її по-російськи: “Що з тобою? Хіба ти не бачиш, що хлопчик поруч з нами?”» (книга «Повість про любов і пітьму»)… ЧИТАТИ ДАЛІ
4. Поетеса з Рівного
Поетеса Зузанна (Сана або Сара) Поліна Ґінзбург (1917-1944), яка творила під ім`ям Зузанна Гінчанка, народилася в Києві, але своє дитинство провела у Рівному. Її батьки розлучилися (тато, Шимон Ґінзбург, був адвокатом, а мама, Цецилія Сандберг – домогосподаркою) і роз`їхалися по різних куточках Європи. Виховувала дівчинку її багата бабуся, що жила у Рівному.
Переїхавши до бабусі, Зузанна, яка говорила російською, вивчила польську і вирішила стати польською поетесою. Її літературний талант прокинувся рано. Перший вірш 13-річної Зузанни був опублікований у шкільній газеті в 1931 році, а в 1934 році вона опинилася на 3 місці в одному з престижних літературних конкурсів. Через два роки виходить її перша (і остання) збірка віршів.
Зузанна володіла талантом і була неймовірно красива – тонка і ніжна, з прекрасними очима та аристократичними рисами обличчя. Напевно, її чекала б прекрасна літературна кар`єра, якби вона змогла сховатися від нацистської катастрофи – але це їй не вдалося… ЧИТАТИ ДАЛІ
5. Нобелівський лауреат, який вижив у Дахау
Нобелівський лауреат Жорж Шарпак (Гриша Харпак) з`явився на світ у містечку Дубровиця в 1924 році. Коли хлопчикові було всього 3 роки, батьки – Мотл Харпак і Хана Шапіро – вирішили переїхати всією родиною в Хайфу, яка на той момент була частиною підмандатної Палестини. З часом вони вирішують залишити ці землі та перебратися в Європу і в 1931 році вони через Польщу поїхали в Париж до родичів батька.
Коли прийшла війна, молодий Шарпак підробив документи – став Жоржем Шарпентьє – і пішов у французький Опір, але нацисти його схопили й посадили у в`язницю. У 1944 році Жорж був депортований до концентраційного табору Дахау, але дивом дожив до його звільнення.
Після всіх цих жахів прийшов час спокійного життя. 21-річний Шарпак вступив у паризький коледж «École des Mines» («Школа Шахт»), який був одним найпрестижніших технічних навчальних закладів у Франції, а потім отримав ступінь бакалавра і почав працювати в Національному центрі наукових досліджень.
У 1954 році Шарпак став доктором наук у галузі ядерної фізики, а в 1959 році – одним з учених в групі дослідників в Європейському центрі ядерних досліджень («ЦЕРН», фр. CERN) в Женеві. У 1992 році Шарпаку, який завжди відстоював використання ядерної енергії в мирних цілях, вручили Нобелівську премію з фізики «за відкриття та створення детекторів часток, зокрема багатопроволкової пропорційної камери». Знаменитого фізика не стало 29 вересня 2010 року… ЧИТАТИ ДАЛІ
До Дня міста: невідомі факти про Рівне
джерело: jewishnews.com.ua
