Після вирішального для здолбунівчанина Михайла Брунського фіналу одного з сезонів телепроекту “Шанс” минуло вже майже два роки. Упродовж цього часу пильні пліткарі не залишали в спокої молодого виконавця, який, у свою чергу, не втомлюється давати нові приводи для балачок.
— Завоювавши прихильність рівнян, ти поїхав підкорювати столицю. З якими труднощами зіштовхнувся?
— Столиця не надто охоче мене прийняла. Та й досі є чимало обставин, які заважають працювати. Наприклад, коли я виступаю в концертах з метрами нашої сцени, й отримую значно більше оплесків, ніж вони, звичайно, що певним колам це не подобається. Мовляв, хто такий і звідки взявся, псуєш нам тут всю “малину”. Або коли я беру участь у концертах з телезйомкою, мене вирізають з ефіру, бо за все треба платити. Нещодавно в головному залі країни — НПМ “Україна” — відбувалося пісенне свято Вадима Крищенка за участю Президента України. Я мав виконати дві пісні. Після першої зал аплодував стоячи. Проте другу — просто не включили. Сказали, що з творчого вечора концерт перетворився б на бенефіс.
— Столиця не надто охоче мене прийняла. Та й досі є чимало обставин, які заважають працювати. Наприклад, коли я виступаю в концертах з метрами нашої сцени, й отримую значно більше оплесків, ніж вони, звичайно, що певним колам це не подобається. Мовляв, хто такий і звідки взявся, псуєш нам тут всю “малину”. Або коли я беру участь у концертах з телезйомкою, мене вирізають з ефіру, бо за все треба платити. Нещодавно в головному залі країни — НПМ “Україна” — відбувалося пісенне свято Вадима Крищенка за участю Президента України. Я мав виконати дві пісні. Після першої зал аплодував стоячи. Проте другу — просто не включили. Сказали, що з творчого вечора концерт перетворився б на бенефіс.
Брунський замість Кароль?
— Правда, що ти плануєш поповнити ряди української армії?
— Це не зовсім так. Не хочу витрачати дорогоцінний час на будівництво генеральських дач або збирання яблук, що у нас називають строковою службою. Я вважаю, що кожен повинен займатись тим, чим вміє і до чого прагне. Нещодавно мені запропонували посаду головного соліста Національного ансамблю Збройних сил України Міністерства оборони України. Думаю, що так я зможу принести армії більшу користь.
— А як же бути з Тіною Кароль? У музичних колах кажуть, що ти відверто симпатизуєш їй, а вона — тобі.
— Час іде і все змінюється. Я не хотів би торкатися особистого життя… Але хочу зазначити, що не перестаю захоплюватись Тіною як професіоналом.
— Ширяться чутки, що на столичних вечірках тебе все частіше можна побачити в супроводі не тільки довгоногих красунь, а й поважних літніх чоловіків.
— Справді, останнім часом я чомусь став привертати увагу чоловіків та отримувати від них пропозиції непристойного характеру! Іноді таке можна почути навіть від відомих у столиці чоловіків, які мають репутацію порядних сімейних людей. Запевняю, я цікавлюсь лише жінками. Якщо на вечірці мене і можна побачити поряд з чоловіком, то хіба що з діловим партнером. І не більше!
— Мабуть, у столиці вже маєш шанувальниць? Не дошкуляють телефонними дзвінками, як це було у Рівному?
— І таке буває. Часом навіть на парканах і стінах поряд з моїм помешканням у Києві можна прочитати палкі зізнання у коханні або якусь нецензурну маячню. Іноді це приємно, а зазвичай не приносить задоволення. Та я вже звик. Завжди намагався бути ввічливим з прихильницями, але після нещодавнього випадку, коли одна юна особа намагалась зіпсувати мій сценічний костюм і ледь не зірвала виступ, почав ставитись до знаків уваги обережніше. Іноді доводиться бути грубим.
Чого не вистачає зірці?
— А тобі не буває самотньо?
— Популярність деякою мірою породжує самотність. Іноді замислююсь: ніби і для щастя все є, а все ж чогось не вистачає. Якось порожньо буває на душі. Чи люди стають іншими, чи у мене якісь погляди не такі? Не знаю. Зрозумію, коли прийде час.
— Раніше твої погляди на життя були більш оптимістичними…
— Я й зараз вважаю себе оптимістом з вкрапленнями реалізму. Та чомусь поряд з хорошими людьми на життєвому шляху все частіше зустрічаються люди, які прагнуть звести оптимізм нанівець. Постійно намагаюсь цьому опиратися.
— Подейкують, що твоя худорлявість зумовлена зловживанням алкоголем та наркотичними речовинами…
— По-перше, така комплекція — моя природна. А по-друге, я категорично проти наркотиків і надмірного вживання спиртних напоїв. Якби я не вмів відмовлятися від алкоголю на бенкетах, на яких буваю доволі часто, то вже давно мав би шанс потрапити під його вплив. Та й виснажливий графік мого життя не дає можливості набрати ваги, за якою я, до речі, пильно слідкую. Пісня про кохану — найкраща
— Якими останніми здобутками можеш пишатися?
— Можу похвалитися, що пісню “Кохана” (слова В.Крищенка) Національне радіо визнало кращою піснею 2007 року. А ще на початку березня я отримав Першу премію за краще виконання на Фестивалі всесвітньої служби УТР пісень “Миттєва зустріч” (на слова В.Матвієнка) та “Кохана” (на слова В.Крищенка).
— Які маєш подальші творчі плани? Про створення сім’ї не замислюєшся?
— Скажу про найближчі. Співатиму як гість на гала-концерті “Пісенний вернісаж” у НПМ “Україна” в Києві. А до кінця місяця маю виступити в Івано-Франківську, Чернівцях та Житомирі. Стосовно Рівного, то, на жаль, є занадто багато перепон, щоб зробити концерт у цьому близькому моїй душі місті.
А з приводу сім’ї, то сподіваюсь, що прийде час і Бог подарує мені це щастя, коли я буду дійсно до цього готовий.
— Які маєш подальші творчі плани? Про створення сім’ї не замислюєшся?
— Скажу про найближчі. Співатиму як гість на гала-концерті “Пісенний вернісаж” у НПМ “Україна” в Києві. А до кінця місяця маю виступити в Івано-Франківську, Чернівцях та Житомирі. Стосовно Рівного, то, на жаль, є занадто багато перепон, щоб зробити концерт у цьому близькому моїй душі місті.
А з приводу сім’ї, то сподіваюсь, що прийде час і Бог подарує мені це щастя, коли я буду дійсно до цього готовий.
Наталія ГНЄУШЕВА.
![]()


