Гривня знову втратила позиції – долар встановив новий історичний максимум. На 5 березня офіційний курс американської валюти зріс до 43,71 гривні, перевищивши попередній рекорд, зафіксований лише кілька днів тому. Євро також пішло вгору. Що стоїть за різким стрибком валют і чи варто українцям готуватися до подальших змін – розповідаємо детальніше.
На 5 березня Національний банк України оновив офіційні курси валют. Долар США знову подорожчав – одразу на 26 копійок – і сягнув 43,71 гривні, що стало новим історичним максимумом. Попередній рекорд було зафіксовано 3 березня – 43,45 грн за долар.
Євро після кількох днів зниження також повернулося до зростання. Європейська валюта додала 38 копійок і нині становить 50,83 гривні.
Що вплинуло на курс
У Нацбанку пояснюють: регулятор продовжує працювати в режимі керованої гнучкості, коли курс гривні реагує на ринкові зміни, але надмірні коливання згладжуються інтервенціями.
Останніми днями на валютні котирування вплинули як міжнародні, так і внутрішні чинники.
Світові події
Загострення бойових дій на Близькому Сході спричинило турбулентність на світових фінансових ринках. Це відобразилося й на очікуваннях українських учасників валютного ринку. Водночас у НБУ наголошують: робити однозначні висновки щодо довгострокового впливу таких подій поки зарано — один-два дні торгів не дають повної картини.
Внутрішні фактори
Крім геополітики, на курс традиційно впливають сезонні та технічні процеси:
- Початок тижня. Банки активніше купують валюту для покриття операцій із картками та готівкою, які відбулися у вихідні.
- Початок місяця. Оновлюються ліміти на онлайн-купівлю валюти для населення, а бізнес активізує придбання валюти для розрахунків та виплати дивідендів.
Таке тимчасове зростання попиту може посилювати тиск на гривню.
Чи варто хвилюватися?
У Нацбанку запевняють, що ситуація залишається контрольованою.
- Регулятор згладжує коливання через валютні інтервенції.
- Міжнародні резерви достатні для підтримки стабільності.
- Україна має підтримку міжнародних партнерів, що посилює фінансову стійкість держави.
Таким чином, нинішнє зростання курсу – це реакція ринку на сукупність зовнішніх і внутрішніх факторів, а не ознака системної кризи.
