Як таке могло статися, тим більше у престижному навчальному закладі, де навчається 100 потенційних курсантів військових училищ, потрапити до якого не так-то просто? На щастя, кримінального підґрунтя, як-от вживання наркотиків чи проявів токсикоманії, тут немає. За словами Тетяни Марчун, заступника директора з виховної роботи, такий прикрий випадок тут трапився вперше. Хлопці, розпочавши новий навчальний рік, ділились враженнями про свої літні канікули. Хтось з них десь чув, а може й знав про дивні властивості цієї отруйної рослини та розказав своїм товаришам. При цьому навіть зауважив, мовляв, для того, щоб відчути кайф, потрібно з’їсти 120 насінин. З тих, кого госпіталізували, ніхто не зізнався лікарям “швидкої”, що саме “скуштував”.
— Ми зараз не ставимо питання про міру покарання, — пояснив майор Ігор Тимощук, виконуючий обов’язки заступника начальника з навчальної частини, командир роти першого курсу, якому довелось чергувати тієї ночі. — Насамперед намагаємось допомогти хлопцям самим розібратись у ситуації. Адже невідомо поки що, хто саме подав ідею скуштувати насіння, хто саме брав участь у його зборі. (Авт. — Чи не було якогось примусу?). Зараз головне, щоб хлопці отямились та поправили своє здоров’я. Лише потім будемо розбиратися у причинах того, що сталося. У будь-якому разі, рішення про вжиття якихось заходів буде приймати не одна людина…
Нагадаємо, що військовий ліцей є навчальним підрозділом відомого в Україні Національного університету “Острозька академія”, тож не виключено, що остаточне рішення прийматиметься саме там. Зважаючи на високий статус вищого навчального закладу, а нині він перебуває під протекторатом Президента України, воно може бути досить жорстким.
А сталося це, у загальних рисах, так. Учні ліцею харчуються в університетській їдальні, до якої йдуть строєм у супроводі чергового офіцера. Він, як правило, крокує попереду. Їхній шлях пролягає повз зарослий спортмайданчик, де й запримітив хтось отруйну рослину. В один із виходів на вечерю кілька юнаків “відстали” від строю на якусь хвильку, чого цілком вистачило, щоб зірвати зілля. А далі… А далі точного перебігу обставин поки що ніхто не знає. У кількох юнаків після повернення в казарму зіниці очей сильно розширились, і вони стали неадекватно реагувати на світло та на оклики. Схожі симптоми почали спостерігатись і в решти другокурсників, які відчували у роті сильну сухість та гіркоту. При цьому ніхто навіть не проговорився, що саме пробував на смак. Бригади “швидкої” відвезли кількох до реанімації, а решту, хоч у них явних симптомів отруєння майже не було, доставили у терапевтичне відділення Острозької центральної районної лікарні. Це була виправдана у таких випадках перестраховка. З ліцею спочатку подзвонили тим батькам, чиї діти були у важкому стані.
Лікар-анестезіолог Михайло Гуцал повідомив, що на тринадцяту годину 5 вересня у реанімації перебувають троє постраждалих, у них спостерігається порушення моторики, частково галюцинації та сильна сухість у роті. Про подальші наслідки отруєння дурманом поки що важко сказати, але у подібних випадках в основному страждають нирки. Медперсонал терапевтичного відділення, в якому знаходяться постраждалі від дурману, запевнив, що випадок, коли до лікарні потрапила така кількість хворих, тут трапився вперше.
То хто ж у цьому випадку винен? — постає цілком закономірне питання. Частково на нього дала відповідь мати одного з юнаків Елеонора Г.:
— Ви знаєте, дуже багато болю ми відчули, були у розпачі. Але в цьому не вина педколективу, не вина керівництва ліцею, а вина наших майже дорослих дітей. Через свою легковажність та власне неусвідомлення вони спробували насіння дурману. Хлопці вже провчилися у ліцеї рік, стали більш серйозними, серед них багато відмінників навчання. А тому ні ми, і я вважаю, ні інші батьки не думають, що діти пішли на цей крок з якимось певним заохоченням. Наша вина тільки у тому, що ми не встигли сказати своїм синам, що таке дурман і чим він небезпечний для організму. Ми дуже вдячні персоналу лікарні за їхній професіоналізм…
Який же висновок можуть зробити з цього майже дорослі хлопці, їхні батьки та вчителі? Молодь мусить затямити, що загравання з небезпекою до добра не доводить — у будь-якій справі потрібно зважувати усі ризики. Батьки могли б поділитись власним життєвим досвідом. А вчителям, які викладають у школі предмети “Валеологія” та “Біологія” — більше звертати уваги учнів на небезпеки, які чигають на роботі, на відпочинку чи у повсякденному житті.
