Однак впадає в око однотипність архітектурних рішень щодо облаштування входів до цих самих магазинів, кафе та офісів. Адже вхід до закладу — це його своєрідна візитівка, так би мовити, стиль і характер господаря. З іншого боку, фасади будівель, малі архітектурні форми — це та родзинка, якою відрізняється кожне місто. У світі є навіть приклади, коли яка-небудь деталь споруди чи будинку стає символом та окрасою певного міста.
Прикро, що центральна частина Рівного стає взірцем шаблонно-бляшаного модерну з металопрофільними та пластиковими парканами карнизів та “козирків” над входами. На пальцях можна перелічити цікаві архітектурно-дизайнерські рішення. Скажімо, після вдалого дебюту фасаду магазину “Бомба” із застосуванням алюмінієвої “вагонки”, до будівель, що розташовані поруч, приліпилися шопи, в яких спостерігається відсутність смаку та одноманітність. Аналогічні “шедеври” як гриби ростуть в інших районах міста. Дивно, як до цього часу такі “бляшані сережки” не прикрасили фасади міськвиконкому та управління архітектури.
Шановні “батьки міста”, архітектори та дизайнери, невже ви не бачите, що наше місто перетворюється на консервну банку? Чому в кожному конкретному випадку ми не бачимо творчого підходу, тієї самої родзинки, яка б відповідала назві та напрямку діяльності установи чи закладу? Чому з усієї різноманітності сучасних опоряджувальних матеріалів ставка зроблена на відсутність смаку? На шаблон? Прикро…
Дизайн… бляха-муха!

Що не кажіть, але останнім часом суттєво змінився зовнішній вигляд нашого міста. Багато будівель та споруд набули нового обличчя. Глухі перші поверхи розквітли розмаїттям магазинів, кафе, офісів. Сірі радянські фасади ожили, отримали друге дихання.

