Україна спільно з ЄБРР втілює кілька проектів, які негативно оцінюють екологічні громадські організації. Ідеться.ю зокрема, про проект з будівництва в Україні високовольтних ліній електропередач, що дасть можливість експорту атомної електроенергії до Європи. Проект «Будівництва південної магістралі 750 кВ: «Каховська – Приморська – Дністровська гідроакумулююча станція (ГАЕС) – Хмельницька АЕС» представлено НЕК «Укренерго». Очікується, що до нього приєднається й Європейський інвестиційний банк.
У Національному екологічному центрі України вважають, що європейські банки не повинні підтримувати атомне майбутнє України. «Це будівництво призведе до того, що Україна стане атомно-енергетичним додатком Європи. Проблема захоронення й утилізації радіоактивних відходів у країні ще не вирішена, і коштів від експорту електроенергії ніколи не вистачить на покриття цих витрат», – зауважила експерт Центру Олена Міскун.
Поки що Європейський інвестиційний банк не приєднався до цього проекту, але ймовірність велика, каже Міскун, адже провідні напрямки співпраці з Україною лежать саме в енергетичній площині. Водночас банк має стояти на позиціях Європейського союзу, який виступає за розвиток відновлювальної енергії та втілення програм з енергозбереження, додала експерт. Саме цього потребує нині Україна, а не будівництва нових атомних реакторів чи продовження діяльності старих, зазначають в екологічному центрі.
В Енергетичній стратегії України, яку теж розкритикували екологи, передбачено будівництво 22 нових ядерних реакторів й експлуатацію 11 старих блоків. Нині ЄБРР виділяє мільйони євро для різних проектів, пов’язаних з діючими в Україні АЕС. У банку такі проекти називають «поліпшенням рівня захисту атомних електростанцій». Однак в Україні це розуміють як продовження роботи дедалі старіючих енергоблоків, зауважує Олена Міскун.
