Захід проводився в затишному етносаду на вулиці Драгоманова та зібрав понад 150 дітей віком від 5 до 12 років. Ця ініціатива викликала справжній ажіотаж серед рівнян, адже кількість заявок перевищила очікування організаторів у кілька разів.
— Ідея створення табору належить Ірині Рачковській, директорці Рівненського обласного центру народної творчості. Разом із колегами на засіданні ради ми вирішили: настав час організувати простір, де діти зможуть зануритися у багатий світ української культурної спадщини, — розповідає методист центру Левицька Дарина — Ми хотіли створити атмосферу, де вони не лише слухають лекції, а й беруть участь у процесах, які оживляють давні ремесла та традиції.
Програма табору вражала різноманіттям. Діти пробували свої сили у гончарстві та ліпленні з глини під керівництвом майстра Леоніда Гринбокого. Майстерка Ірина Кухар навчала лозоплетіння, а Вікторія Кисіленко ділилася секретами створення народної іграшки. Не менш захоплюючою була зустріч із музикантами Юрієм Ковальчуком та Сергієм Востріковим, які розповіли про унікальний музичний інструмент Полісся — дудку-викрутку, внесену до Національного реєстру нематеріальної культурної спадщини України. Діти не тільки слухали розповіді, але й отримали можливість спробувати заграти на цьому інструменті.
— Мені дуже сподобалося, — ділиться враженнями 9-річний учасник табору Матвій. — Я б хотів сходити на цей табір ще раз. Було дуже цікаво, особливо коли бабуся 80 років розповідала про своє дитинство та навчала нас виготовляти іграшки.
Рукоділля та творчість
Серед найбільш популярних майстер-класів — створення кишенькових ляльок-мотанок та бутоньєрок із квітів, які проводила методистка Неля Лахман. Дарина Левицька, її колега, не лише допомагала дітям опанувати техніки заплітання кіс із традиційним вплітанням стрічок, а й створила яскраву етнофотозону. У цій фотозоні охоче фотографувалися і діти, і батьки, залишаючи на згадку світлі миті цього насиченого дня.
Великий інтерес викликали майстер-класи з ткацтва, які проводила завідувачка відділу РОЦНТ Людмила Рябунець. Діти знайомилися з міні-верстатом та власноруч виготовляли букети «Комплімент» із квітів і трав. Також вони спробували створювати композиції із сухоцвітів, що стало справжнім відкриттям для багатьох учасників.
Музика, ігри та танці
Окрім майстер-класів, діти активно брали участь у традиційних народних іграх, танцювальних батлах та музичних переспівах. Гра на дудці-викрутці, співи та народні танці створювали атмосферу справжнього українського свята.
Організатори зазначають, що під час заходів використовувались елементи інтерактивного навчання: діти могли ставити запитання майстрам, дізнаватися про історію ремесел та навіть спробувати створювати власні вироби, які забирали з собою на пам’ять.
Враження батьків
— Моєму синові дуже сподобався табір, — розповідає одна з мам Наталя. — Я вдячна організаторам за таку можливість. Дуже важливо, щоб діти знали культурні особливості нашого регіону. Було б чудово, якби наступного року цей табір проводили не лише один день.
Попит на «Барви роду» справді перевищив очікування організаторів. У липні довелося провести одразу кілька заходів — 11, 14 та 17 числа, аби задовольнити бажаючих. Загалом подали понад 150 заявок, але з огляду на хвороби та інші обставини, участь взяли близько 130-135 дітей.
Тому організатори вирішили продовжувати цей проєкт. Уже з 1 серпня стартує нова реєстрація на одноденні табори, і наступні дати будуть оголошені найближчим часом.
Етнотабір «Барви роду» став не лише місцем для знайомства з ремеслами та народними іграми, а й справжнім простором для спілкування, творчості та розвитку. Учасники отримали нові знання, навички та неймовірні враження. І головне — зрозуміли, що українська культура — це не щось далеке, а жива, яскрава та цікава спадщина, яку потрібно берегти.
— Діти дуже задоволені, а ми ще більше, — підсумовує пані Дарина. — Бо бачимо, як горять їхні очі, як вони відкривають для себе красу українських традицій. Це надихає продовжувати.
